Додаток
до наказу МОН України
від
19.08.2016 №1009
Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних
досягнень учнів початкової школи
Змістом орієнтовних вимог до оцінювання
навчальних досягнень учнів початкової школи є виявлення, вимірювання та
оцінювання навчальних досягнень, які структуровані у навчальних програмах, за
предметами.
Оцінювання
навчальних досягнень учнів здійснюється вербально:
у 1 класі з усіх предметів
інваріантної складової. За рішенням педагогічної ради навчального закладу може надаватися
словесна характеристика знань, умінь і навичок
учнів 2 класу;
у 2-4 класах з предметів
інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче
мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична
культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;
у 1-4 класах з усіх
предметів варіативної складової.
Оцінювання навчальних досягнень учнів
здійснюється за 12-бальною
шкалою:
з предметів інваріантної складової освітніх
галузей: «Мови і літератури (мовний і
літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».
Виявлення рівня навчальних досягнень учнів
відбувається в процесі контролю.
Основними функціями контролю
навчальних досягнень учнів є: мотиваційна, діагностувальна, коригувальна,
прогностична, навчально-перевірювальна, розвивальна, виховна.
Об’єктами контролю у процесі навчання у початковій школі є складники
предметних компетентностей: знання про предмети і явища навколишнього світу,
взаємозв’язки і відношення між ними; вміння та
навички застосовувати засвоєні знання; досвід творчої діяльності; ціннісні
ставлення.
Облік результатів
контролю ведеться учителем/учителькою у Класному журналі і табелях навчальних досягнень.
Структурними компонентами контролю навчальних досягнень
учнів є перевірка та оцінювання результатів навчальної
діяльності.
За формою організації
навчально-пізнавальної діяльності учнів перевірка може бути: індивідуальною, груповою, фронтальною; за
способом – усною (бесіда, розповідь учня), письмовою (самостійні і контрольні роботи,
перекази, диктанти, у тому числі окремі тестові, компетентнісні завдання тощо), а також
практичною (дослід, практична робота,
навчальний проект, учнівське портфоліо, спостереження, робота з картами,
заповнення таблиць, побудова схем, моделей тощо).
Перевірка навчальних
досягнень учнів здійснюється за допомогою різних методів, вибір яких зумовлюється особливостями змісту навчального
предмета, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими можливостями учнів. Для
перевірки навчальних досягнень учнів необхідно застосовувати завдання різних когнітивних рівнів: на
відтворення знань, на розуміння, на застосування в стандартних і змінених
навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні судження, ставлення, оцінки.
Оцінювання – процес встановлення рівня навчальних досягнень
учня/учениці в оволодінні змістом предмета відповідно до вимог чинних навчальних
програм. Його результатом є педагогічна оцінка, яка відображається в
оцінювальних судженнях і висновках учителя/учительки вербально, або в балах. Виставлення
балів обов’язково супроводжується оцінювальними судженнями. Оцінювання у
початковій школі ґрунтується на врахуванні рівня досягнень учня/учениці, а не
ступеня його невдач. Результати оцінювання навчальних досягнень учнів є
конфіденційною інформацією, доступною лише для дитини та її батьків (або осіб,
що їх замінюють).
При вербальному оцінюванні використовуються як усні, так і письмові
оцінні судження, які характеризують процес навчання і відображають кількісний і
якісний його результати: ступінь засвоєння знань і вмінь з навчальних предметів
та характеристику особистісного розвитку учнів. Характеристика особистісного
розвитку учнів відображає самостійність, відповідальність, комунікативність, уміння працювати в
групі, ставлення до навчальної праці, рівень прикладених зусиль, сформованість
навчально-пізнавальних інтересів, ціннісних орієнтирів та загальнонавчальних
умінь тощо та здійснюється вербально під час поточного контролю.
Недопустимою є заміна
оцінок іншими зовнішніми атрибутами (зірочками, квіточками, прапорцями тощо).
Об’єктивність і
точність оцінок забезпечуються такими критеріями:
якість знань
(міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність, дієвість);
сформованість
ключових і предметних компетентностей, способів навчальної діяльності
(виконання за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях);
досвід елементарної
творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий рівні);
досвід
емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого
себе.
У початковій школі
застосовують поточний і підсумковий види
контролю, які здійснюють шляхом поточної перевірки та поточного оцінювання й
відповідно шляхом підсумкової перевірки та підсумкового оцінювання.
Поточний
контроль здійснюється в процесі вивчення теми/розділу з метою визначення рівня
розуміння і первинного засвоєння учнями окремих елементів змісту теми/розділу,
зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем/розділів уроків,
закріплення знань, умінь і навичок, їх актуалізації перед вивченням нового
матеріалу.
Поточну перевірку проводять індивідуально або фронтально в усній чи письмовій формі
систематично в межах кожної теми, визначеної навчальною програмою. Вона
передбачається учителем/учителькою під час підготовки до кожного уроку і
знаходить своє відображення у поурочних планах (конспектах) уроків. Поточна
перевірка може здійснюватись у формі короткотривалої (10-15 хвилин) самостійної письмової роботи, яка
охоплює певну частину навчального матеріалу. Як правило, вона носить
діагностичний характер.
Підсумкова перевірка у 1 класі передбачає
підсумкові контрольні роботи у кінці
навчального року (контрольне списування, комбінована контрольна робота з
математики та індивідуальна перевірка навички читання вголос і розуміння
прочитаного).
Підсумкова перевірка у 2-3 класах передбачає тематичну перевірку, у 4 класі – тематичну перевірку та підсумкові
контрольні роботи у кінці навчального року (з навчальних предметів, що
визначені Міністерством освіти і науки України для державної підсумкової
атестації).
Тематична
перевірка здійснюється у формі тематичної контрольної роботи після опанування
програмової теми/розділу (2-4 класи).
У разі, коли тему/розділ розраховано на велику кількість годин, її/його
розподіляють на логічно завершені частини – підтеми/підрозділи. Якщо ж
програмова тема/розділ невелика/ий за обсягом, то її/його об’єднують з однією
або кількома наступними темами/розділами.
Контрольні роботи з
будь-якого предмета в початкових класах проводять на другому або третьому уроці
за розкладом у середині робочого тижня (бажано – вівторок, середа), не більше
однієї такої роботи в день, а протягом тижня – не більше двох (у випадку двох
робіт на тиждень, бажано проводити їх у вівторок і четвер). Орієнтовна тривалість виконання роботи становить у
другому класі близько 30 хв., у третьому й четвертому класах – близько 35 хв.
Тематична перевірка навчальних досягнень
учнів (контрольні роботи) з предметів «Я у світі», «Основи здоров’я», «Трудове
навчання», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Мистецтво», «Фізична
культура», «Інформатика» не проводиться.
Поточне оцінювання здійснюється за результатами поточної перевірки – усного опитування учнів
на уроці, виконання письмових робіт (класної роботи, зокрема самостійної,
практичної роботи тощо). Воно передбачає вербальну оцінку або оцінку в балах на основі Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи.
Поточна
оцінка за письмову роботу чи усне опитування виставляється у разі достатнього
для співвіднесення з критеріями оцінювання обсягу виконаних учнем/ученицею
завдань. Фрагментарні усні відповіді учнів на уроці в балах не оцінюються.
Під час оцінювання
навчальних досягнень учнів, презентованих в усній формі, до уваги беруться: якість знань та умінь –
правильність, повнота, глибина, дієвість, гнучкість, конкретність і
узагальненість, системність, усвідомленість, міцність; культура мовлення –
послідовність викладу матеріалу, правильне вживання термінів, повнота у
формулюванні висновків.
Під час
оцінювання практичної роботи враховують
самостійність, дотримання алгоритму, правильність, повноту, усвідомленість.
При
оцінюванні письмових робіт враховують
правильність і обсяг виконаної роботи.
Учитель/учителька перевіряє та оцінює якість виконання учнями кожної
письмової роботи. Усі письмові роботи навчального і контрольного характеру
перевіряються до наступного уроку, на якому рекомендується виконувати роботу
над типовими помилками колективно під керівництвом учителя/учительки; над
помилками, які є не типовими, організовується індивідуальна робота з
учнем/ученицею.
У 1 класі на етапі письма окремих літер, цифр правильно написану літеру або
цифру вчитель/вчителька обводить як зразок. Графічно неправильно написану
літеру або цифру вчитель підкреслює і на полях чи в окремому рядку дає зразок
правильного їх написання для практичного вправляння.
Під час формування графічних навичок у 1 класі допускається
виправлення форми літери чи цифри по написаному з метою вказування, де саме
учень/учениця припускається помилки. Неправильність нахилу помічається похилою
лінією поряд зі знаком, який дитина написала неправильно.
До виправлення помилок у письмових роботах учитель/учителька може підходити
диференційовано: виправляти помилки власноруч або підкреслювати слово/вираз
тощо з помилкою; підкреслювати саму помилку з метою самостійного виправлення її
учнем/ученицею, – враховуючи рівень сформованості відповідної навички у
конкретного учня/учениці.
У 2-4-х класах виправляти неправильний запис наведенням по написаному не
рекомендується.
Перевірка графічних навичок у 2-4 класах здійснюється з урахуванням форми, розміру,
нахилу, поєднання літер; культури оформлення письмової роботи. Окрема оцінка за
графічні навички не ставиться.
Охайність зошита та культура оформлення письмових
(поточних та контрольних) робіт (дата, назва та вид роботи, розміщення завдань
на сторінці) і наявність роботи над помилками враховується під час оцінювання
кожної роботи. Окремо оцінка за ведення зошитів не ставиться, відповідно
у журналі не фіксується. Кожна письмова робота,
виконана учнем/ученицею початкових класів в зошитах (у т. ч. в зошитах з
друкованою основою, за наявності), перевіряється до наступного уроку. Усі записи, зроблені вчителем/вчителькою в учнівському зошиті (виправлення
помилок, підкреслення, зразки письма, оцінка, фрази типу «Правильно», «Уже значно краще» тощо), виконуються чітко,
каліграфічно й охайно.
Підсумкове оцінювання
здійснюється за
тему, семестр, рік.
Підсумкове оцінювання за тему з навчальних
предметів «Українська мова», «Літературне читання», «Іноземна мова», «Мова
національної меншини», «Математика», «Природознавство» здійснюється з
урахуванням усіх поточних оцінок, отриманих під час вивчення розділу/теми
(підтеми), та оцінки за тематичну контрольну роботу.
Підсумкове оцінювання за тему з навчальних
предметів «Я у
світі», «Основи здоров’я», «Трудове навчання», «Образотворче мистецтво», «Музичне
мистецтво», «Мистецтво», «Фізична культура», «Інформатика» не проводиться.
Підсумкове оцінювання за семестр здійснюється на
основі результатів тематичного оцінювання з
урахуванням динаміки рівня навчальних досягнень учня/учениці.
Підсумкове оцінювання за рік здійснюється на
основі семестрових оцінок також з урахуванням динаміки рівня навчальних досягнень учня/учениці.
УКРАЇНСЬКА МОВА І МОВИ
НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН
(мови навчання)
1-4 класи
Поточна перевірка і поточне
оцінювання
Об’єктами поточної перевірки навчальних досягнень учнів 1-4 класів з мови є
мовний і мовленнєвий складники комунікативної компетентності:
знання про мову і мовлення, мовні уміння й навички;
орфографічні і пунктуаційні вміння й навички;
графічні навички письма, культура оформлення письмових робіт (охайність,
розбірливість, розміщення записів);
досвід мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання – 1 клас; говоріння
(усне діалогічне і монологічне мовлення) – 1-4 класи; письмо (писемне
діалогічне мовлення у 2-4 класах і писемне монологічне мовлення в 3-4 класах).
Поточна перевірка та поточне оцінювання знань про мову і мовлення та мовних умінь і
навичок здійснюється на різних етапах уроку як у фронтальній, так і в
індивідуальній та груповій формах; може бути як усною, так і письмовою. Зміст
завдань для поточної письмової перевірки має відповідати вимогам до підсумкової
письмової перевірки мовних знань.
Поточне оцінювання сформованості орфографічних та
пунктуаційних умінь та навичок, графічних навичок письма,
культури оформлення письмових робіт (охайність, розміщення записів)
здійснюється за результатами перевірки
письмових робіт учнів у робочих зошитах за тими ж критеріями що і письмові
контрольні роботи (диктант, комбінована робота тощо). Орфографічні,
пунктуаційні помилки та помилки у завданнях з мовного розбору вважаються
рівноцінними.
Поточній перевірці та поточному оцінюванню
підлягають аудіативні уміння,
читання, читання напам’ять у 1 класі; усне
і письмове діалогічне й монологічне мовлення в 1-4 класах. Поточну
перевірку і поточне оцінювання аудіативних умінь у 2-4 класах здійснюють на
уроках літературного читання.
Поточна перевірка з аудіювання у
1 класі проводиться в процесі формування в учнів умінь слухати й розуміти усне
мовлення. Орієнтовний обсяг тексту на кінець навчального року 70-90 слів.
Завдання для перевірки розробляють на матеріалі різних мовних одиниць: звуків,
слів, словосполучень, речень, текстів. Ними передбачено визначення рівнів
сприймання першокласниками відповідного мовного матеріалу на слух, виокремлення
певної мовної одиниці з-поміж інших, розуміння почутого. Результатом поточної перевірки
з аудіювання є вербальні оцінні судження вчителя/вчительки, що ґрунтуються на позитивному принципі.
Поточна перевірка уміння читати текст
у 1 класі здійснюється на текстах типу букварного, в яких ужито вже вивчені
букви. Перевірка має діагностичний характер з метою визначення
сформованості умінь читати. При оцінюванні сформованості уміння читати в 1
класі беруться до уваги: спосіб читання (складами, цілими словами);
правильність читання і розуміння прочитаного. Для перевірки виявлення розуміння
прочитаного учневі пропонується не більше 3 запитань (щодо значення окремих
слів та фактичного змісту прочитаного).
Об’єктом поточної перевірки у 1 класі є уміння читати напам’ять віршовані твори.
Перевірку здійснюють усно, індивідуально протягом наступних 2-3 уроків після
опрацювання твору, що вивчається на пам’ять. Окремі уроки на перевірку уміння
читати напам’ять не відводять. Протягом навчання у 1 класі здійснюється
перевірка уміння читати напам’ять 1 віршованого твору у першому семестрі і 2 –
у другому семестрі. Якість читання творів напам’ять визначають за такими
вимогами, що і у 2-4 класах на уроках літературного читання (див. розділ
«Літературне читання»).
Поточну перевірку сформованості діалогічного мовлення організовують як усно (1-4
класи), так і письмово (2-4 класи) залежно від мети і завдань уроку. У 1 класі
учням пропонується відтворити в
особах (з іншим учнем або вчителем) прослуханий діалог; у 2-4 класах –
пропонується побудувати діалог з
однокласником/однокласницею на задану тему, за життєвою ситуацією, картиною,
прочитаним твором, переглянутою передачею тощо. Перевіряється уміння
використовувати формули мовленнєвого етикету, ставити запитання, підтримувати
розмову на певну тему, дотримуватись правил спілкування, норм літературної
мови, – відповідно до державних вимог щодо навчальних досягнень учнів.
Письмова перевірка передбачає запис діалогу без використання слів автора.
Під час інструктажу перед записом діалогу, вчитель/вчителька нагадує учням, що
кожну репліку записують з нового рядка, починаючи з тире. Оцінювання змісту
письмового діалогу здійснюється за тими ж орієнтовними вимогами, що і
оцінювання усного діалогу. Грамотність письмового діалогу перевіряється, але не
оцінюється.
Обсяги утворених усних діалогів: у 2 класі – 3-4
репліки одного учасника/учасниці розмови, в 3 класі – 4-5 реплік одного
учасника/учасниці розмови, у 4 класі –5-6 реплік одного учасника/учасниці
розмови (з урахуванням вступних і прикінцевих етикетних формул). Обсяги письмових
діалогів: у 2 класі – 3 репліки одного учасника/учасниці розмови, в 3
класі – 4 репліки одного
учасника/учасниці розмови, у 4 класі – 5 реплік одного учасника/учасниці
розмови (з урахуванням вступних і прикінцевих етикетних формул).
Орієнтовні вимоги до оцінювання
діалогу
Рівень
навчальних
досягнень
учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика
навчальних досягнень учня/учениці
|
Початковий
|
1
|
Учень/учениця підтримує діалог, відповідаючи на
запитання співрозмовника лише «так» чи «ні»
|
2
|
Учень/учениця відповідає на елементарні запитання
короткими репліками, однак не ініціює розмови
|
|
3
|
Учень/учениця вступає в діалог з найпростішої за змістом теми, відповідає
лише на окремі репліки співрозмовника/співрозмовниці, робить спроби формулювати запитання
|
|
Середній
|
4
|
Учень/учениця бере участь в діалозі з нескладної за змістом
теми, але робить довгі паузи, добираючи потрібні слова, окремі репліки
співрозмовника/співрозмовниці залишає без відповіді
|
5
|
Учень/учениця підтримує діалог за нескладною за змістом
мовленнєвою ситуацією, але іноді відхиляється від теми, не завжди
вживає слова ввічливості, припускається мовних помилок. Кількість реплік
діалогу менша за визначений для певного класу обсяг
|
|
6
|
Учень/учениця ініціює і підтримує діалог, будує в
основному змістовні репліки, однак не завжди дотримується правил мовленнєвого
етикету, припускається окремих мовних помилок. Кількість реплік діалогу менша за визначений
для певного класу обсяг
|
|
Достатній
|
7
|
Учень/учениця будує діалог, в міру швидко добирає
потрібні слова, вживає формули мовленнєвого етикету, виявляє толерантність до
співрозмовника/співрозмовниці, однак не висловлює власної думки, свого ставлення
до предмета обговорення, припускається незначних мовних помилок. Кількість реплік
діалогу відповідає визначеному для кожного класу обсягу
|
8
|
Учень/учениця складає діалог за ситуацією, що містить певну
проблему, швидко добирає і правильно використовує потрібні слова,
будує змістовні репліки, дотримується правил культури спілкування, однак не
висловлює свого ставлення до предмета обговорення, припускається
незначних мовних помилок. Кількість реплік діалогу відповідає визначеному для кожного класу
обсягу
|
|
9
|
Учень/учениця самостійно складає діалог з проблемної теми,
чітко формулює запитання, дає влучні відповіді, демонструє належну
культуру спілкування, не припускається мовних помилок, робить спроби
висловити власну думку з приводу предмета обговорення. Кількість реплік
діалогу відповідає визначеному для кожного класу обсягу
|
|
Високий
|
10
|
Учень/учениця складає діалог за проблемною ситуацією,
чітко формулює думки, демонструє високу культуру спілкування, висловлює
власну позицію, але невпевнено. Кількість реплік діалогу відповідає визначеному для
кожного класу обсягу
|
11
|
Учень/учениця ініціює і підтримує діалог з певної проблеми,
впевнено висловлює й аргументує свою позицію, виявляючи повагу до думки
співрозмовника/співрозмовниці, демонструє високу культуру спілкування.
Кількість
реплік діалогу відповідає визначеному для кожного класу обсягу
|
|
12
|
Учень/учениця складає змістовний діалог, демонструє
вміння уважно вислухати співрозмовника/співрозмовницю, виявляє стриманість і
коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника/співрозмовниці, доводить свої
думки, висловлюючи переконливі аргументи, в тому числі й із власного
життєвого досвіду, відстоює власну позицію. Кількість реплік діалогу перевищує
визначений для кожного класу обсяг
|
Поточну перевірку сформованості монологічного мовлення (переказ, твір) організовують як
усно (1-4 класи), так і письмово (3-4 класи) залежно від мети і завдань уроку.
Уміння усно переказувати текст перевіряють на матеріалі текстів
розповідного характеру: у 1 класі пропонуються тексти букварного типу; у 2
класі – тексти обсягом 40-50 слів. Уміння усно та письмово переказувати текст
перевіряють на матеріалі текстів розповідного характеру: у 3 класі обсягом
50-70 слів; у 4 класах – тексти обсягом 70-90 слів.
У 1 класі учням пропонується скласти усний твір-розповідь за малюнком, серією малюнків, життєвою ситуацією
тощо (3-4 речення). У 2 класі – усний твір-розповідь про побачене, почуте,
прочитане чи пережите у власному житті (4-5 речень). У 3-4 класах – усний та
письмовий твір на задану тему, за
власними спостереженнями, життєвою ситуацією, картиною, прочитаним твором,
переглянутою передачею (5-6 речень – 3 клас, 6-7 речень – 4 клас).
Перевірка сформованості писемного монологічного
мовлення (письмовий переказ, твір) в процесі поточного контролю в 3-4 класах
має діагностичний характер. Вона проходить під керівництвом
учителя/учительки з використанням малюнків, плану, опорних слів тощо.
За письмовий переказ, твір у робочий зошит ставлять дві оцінки – за зміст і
грамотність. Якщо учитель/учителька приймає рішення фіксувати поточну оцінку за
письмовий переказ, твір у журналі, то ставиться оцінка тільки за зміст. Вимоги
до оцінювання грамотності письмового переказу твору такі самі, як до оцінювання
диктанту. При визначенні оцінки за грамотність враховуються лише допущені
помилки на вивчені правила.
Орієнтовні вимоги до оцінювання
змісту переказу/твору
Рівень
навчальних
досягнень
учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика навчальних досягнень учня/учениці
|
Початковий
|
1
|
Учень/учениця будує окремі, не
пов’язані між собою речення, демонструючи обмежений лексичний запас і
припускаючись мовних (лексичних, граматичних) помилок
|
2
|
Учень/учениця будує окремі
фрагменти висловлювання, при цьому його (її) лексичний запас
обмежений, наявні мовні помилки
|
|
3
|
Учень/учениця будує
висловлювання, що не становить завершеного тексту. Послідовність викладу не
дотримана, а лексика – бідна; трапляються мовні помилки
|
|
Середній
|
4
|
Учень/учениця будує текст,
який відзначається певною зв’язністю, але збіднений змістом; наявні
відхилення від теми; порушена послідовність викладу, відсутні зачин або
кінцівка, збіднена лексика, є мовні помилки
|
5
|
Учень/учениця створює текст,
який певною мірою розкриває тему, однак удосконалення потребує
послідовність викладу, зачин чи кінцівка, добір слів, мовне оформлення тексту
|
|
6
|
Учень/учениця будує досить
послідовний текст, розкриває тему, хоч іноді порушує співвідношення основної
і другорядної інформації; добір слів потребує вдосконалення; трапляються
мовні помилки
|
|
Достатній
|
7
|
Учень/учениця правильно будує
текст, розкриває його загальний зміст і головну думку; у тексті наявні
зачин, основна частина і кінцівка;проте учень не висловлює своєї думки з приводу
сказаного; текст бідний на виражальні засоби мови; трапляються невиправдані
повтори тих самих слів; мають місце мовні помилки
|
8
|
Учень/учениця самостійно будує
достатньо повне зв’язне висловлювання, в цілому ґрунтовно висвітлює тему і
головну думку; проте не висловлює свого ставлення до того, про що говорить;
припускається окремих мовленнєвих і мовних помилок
|
|
9
|
Учень/учениця самостійно
створює послідовний, логічно завершений текст; вдало добирає виражальні засоби мови; робить
спроби
висловити свою думку з приводу сказаного, але не дуже вдало;
припускається поодиноких лексичних неточностей, мовних помилок
|
|
Високий
|
10
|
Учень/учениця вправно будує
текст, що характеризується логічною завершеністю, відповідністю темі й меті,
багатством лексичних засобів; у тексті висловлена думка про предмет розмови,
але допущено 1-2 мовні чи мовленнєві помилки
|
11
|
Учень/учениця вправно будує
послідовний, повний текст, враховуючи комунікативне завдання; чітко висловлює
власну думку, аргументує її; робота відзначається багатством словника,
точністю слововживання, граматичною і стилістичною грамотністю
|
|
12
|
Учень/учениця створює
повноцінне зв’язне висловлювання з
певною комунікативною метою; повно і вичерпно висвітлює тему; впевнено
висловлює й аргументує своє ставлення до того, про що пише; вдало пов’язує
предмет розмови з власним життєвим досвідом; робота відзначається багатством
лексики, граматичною правильністю, стилістичною довершеністю
|
Підсумкова перевірка і підсумкове
оцінювання
Підсумкова перевірка у 1 класі не передбачає
тематичних перевірок і здійснюється в кінці навчального року.
Об’єктами підсумкової перевірки навчальних досягнень учнів 1 класу з мови є такі
складники комунікативної компетентності:
досвід мовленнєвої діяльності: уміння читати (спосіб,
правильність,виразність) і розуміти зміст прочитаного;
орфографічні і пунктуаційні вміння та графічні навички письма, культура
оформлення письмових робіт.
Підсумкова перевірка
сформованості вміння читати в 1 класі
здійснюється індивідуально наприкінці навчального року на матеріалі доступних
для розуміння учнями цієї вікової категорії текстів (обсяг текстів: 60-90 слів
на кінець навчального року). Результати перевірки фіксують у характеристиці
навчальних досягнень учня/учениці, що зберігається в його/її особовій справі.
Орфографічні і пунктуаційні вміння та графічні
навички письма, культура оформлення письмових робіт в 1 класі перевіряються в кінці
навчального року шляхом списування з друкованого тексту. При оцінюванні списаного тексту враховують
грамотність (за такими самими вимогами, що й диктант), правильність написання
літер та їх поєднання і культуру оформлення письмової роботи. Результати
перевірки фіксують у характеристиці навчальних досягнень учня\учениці, що
зберігається в його особовій справі.
Підсумкова перевірка включає тематичну перевірку у 2-4
класах, що проводиться у формі тематичної контрольної роботи в кінці
вивчення теми та виконання підсумкової контрольної роботи в кінці навчального
року в 4 класі.
Об’єктами тематичної перевірки навчальних досягнень учнів 2-4 класів з мови є
складники комунікативної компетентності:
знання про мову і мовлення, мовні уміння й навички;
орфографічні і пунктуаційні вміння й навички;
досвід мовленнєвої діяльності: усний або письмовий діалог (2-4 класи) і
письмовий переказ (3-4 клас);
графічні навички письма, культура оформлення письмових робіт (охайність,
розбірливість, розміщення записів).
Зведений перелік робіт з підсумкової перевірки,
які проводяться в 1-4 класах з мови
Вид перевірки
|
1 клас
|
2 клас
|
3 клас
|
4 клас
|
||||
І сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
|
Читання*
|
–
|
1
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
Списування
|
–
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
Диктант
|
–
|
–
|
2
|
1
|
1
|
2
|
1
|
2
|
Перевірка мовних знань і вмінь
|
–
|
–
|
1
|
2
|
1
|
2
|
1
|
2
|
Письмовий переказ
|
–
|
–
|
–
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
Діалог (усно або письмово)**
|
1
|
1
|
1
|
|||||
Підсумкова контрольна робота/ Державна
підсумкова атестація
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
1
|
Загальна кількість перевірок
за семестр
|
–
|
2
|
4
|
5
|
5
|
5
|
5
|
6
|
*у 2-4 класах сформованість читацьких умінь перевіряється на уроках
літературного читання;
** форма перевірки діалогу (усно або письмово) – за вибором учителя.
завданнями;
списування із завданнями з мовної теми чи тестовими завданнями. Загальна
кількість перевірок за семестр від вибору кількості комбінованих робіт не
змінюється. При цьому протягом навчального року комбінованих робіт має бути не
більше 4.
Списування і диктант є основними формами
перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності.
Вимоги до текстів диктанту і
списування як окремих видів робіт
(без завдань з мовної теми)
Клас
|
Семестр
|
Кількість слів у тексті
|
Кількість орфограм у тексті диктанту та пропущених орфограм у тексті для
списування
(%)
|
Кількість слів на орфограми, вивчення яких не передбачено програмою та
які заздалегідь записуються на дошці
|
1
|
І
|
-
|
-
|
-
|
ІІ
|
20-30 слів
|
-
|
-
|
|
2
|
І
|
30-40 слів
|
25% від загальної кількості слів у тексті, у тому
числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і
написання яких учні мають запам’ятати
|
Не більше 1
|
ІІ
|
40-50
|
25% від загальної кількості слів у тексті, у тому
числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і
написання яких учні мають запам’ятати
|
Не більше 1
|
|
3
|
І
|
50-60 слів
|
25% від загальної кількості слів у тексті, у тому
числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і
написання яких учні мають запам’ятати
|
Не більше 2
|
ІІ
|
60-70 слів
|
25% від загальної кількості слів у тексті, у тому
числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і
написання яких учні мають запам’ятати
|
Не більше 2
|
|
4
|
І
|
70-80 слів
|
25% від загальної кількості слів у тексті, у тому
числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і
написання яких учні мають запам’ятати
|
Не більше 2
|
ІІ
|
80-90 слів
|
25% від загальної кількості слів у тексті, у тому
числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і
написання яких учні мають запам’ятати
|
Не більше 2
|
За диктант та списування
виставляють одну оцінку. При оцінюванні диктантів та списування доцільно брати
до уваги грамотність і культуру оформлення письмової роботи. Оцінювання
грамотності рекомендується здійснювати за такими вимогами:
орфографічні і пунктуаційні помилки
вважаються рівноцінними;
помилка в одному й тому самому
слові, яке повторюється в диктанті кілька разів, вважається однією помилкою;
помилки на одне правило, але в різних словах вважаються різними помилками;
негрубими вважаються такі помилки: повторення тієї самої букви в
слові; недописування букви в кінці слова (не за правилом); двічі підряд
написане те саме слово в реченні. Дві негрубі прирівнюються до однієї грубої
помилки;
охайні виправлення (неправильне
написання на правильне) помилками не вважаються;
орфографічні та пунктуаційні
помилки на невивчені правила виправляються, але не враховуються (якщо
відповідні слова не були виписані на дошку під час диктанту, а розділові знаки
не диктувалися вчителем).
Норми оцінювання списування та
диктанту
Рівень
навчальних
досягнень
учня/учениці
|
Бали
|
Кількість помилок
|
Початковий
|
1
|
17 і більше
|
2
|
14-16 помилок
|
|
3
|
11-13 помилок
|
|
Середній
|
4
|
8-10 помилок
|
5
|
5-7 помилок
|
|
6
|
1 негруба та 4 грубих помилки
|
|
Достатній
|
7
|
2 негрубі та 2 грубі помилки, або 3 грубі
|
8
|
2 негрубі та 1 груба або1 негруба та 2 грубі
помилки
|
|
9
|
1 негруба та 1 груба помилки
|
|
Високий
|
10
|
2 негрубі помилки
|
11
|
1 негруба помилка
|
|
12
|
––
|
Підсумкова перевірка мовних знань і вмінь здійснюється
фронтально, письмово і складається із завдань на розпізнавання вивчених мовних
явищ, групування і класифікацію мовних одиниць, сполучення слів, доповнення,
трансформування речень, добір належної форми слова, потрібної лексеми тощо.
Водночас підсумкову перевірку мовних знань і вмінь можна проводити у тестовій
формі. Тестова робота складається із завдань двох типів, вимоги до формування
яких у 2 класах та 3-4 класах подано у таблицях.
Вимоги до формування змісту та оцінювання тестової роботи
з перевірки мовних знань і вмінь у 2 класі
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне
правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
1.
|
Завдання закритого типу, які
передбачають вибір одного із запропонованих трьох варіантів відповідей
|
3
|
2 бали
|
6 балів
|
2.
|
Завдання
відкритого типу, що виконуються без опори на запропоновані варіанти
відповідей (на встановлення відповідності; на встановлення правильної
послідовності; з короткою відповіддю: самостійне утворення форм слова, добір
слів за певною ознакою тощо; з розгорнутою відповіддю творчого характеру:
побудова речень, продовження тексту, висловлення власної думки тощо)
|
2
(1з яких творче)
|
3 бали*
|
6 бали
|
Разом
|
5
|
-
|
12 балів
|
|
* якщо завдання виконано
частково, то учневі зараховується від одного до двох балів.
Вимоги до формування змісту та оцінювання тестової роботи з перевірки
мовних знань і вмінь у 3-4 класах
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне
правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
1.
|
Завдання закритого типу, які передбачають вибір
одного із запропонованих трьох варіантів відповідей
|
4
|
1 бал
|
4 бали
|
2.
|
Завдання
відкритого типу, що виконуються без опори на запропоновані варіанти
відповідей (на встановлення відповідності; на встановлення правильної
послідовності; з короткою відповіддю: самостійне утворення форм слова, добір
слів за певною ознакою тощо; з розгорнутою відповіддю творчого характеру:
побудова речень, продовження тексту, висловлення власної думки тощо)
|
4
(1з яких творче)
|
2 бали*
|
8 балів
|
Разом
|
8
|
-
|
12 балів
|
|
* якщо завдання виконано частково, то учневі зараховується 1 бал.
Вимоги до формування змісту та оцінювання комбінованої роботи
(диктант/списування із завданнями з мовної теми за змістом тексту)
для 2-4 класів
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне
правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
1.
|
Диктант або текст для
списування
2 клас: обсяг тексту - 20-25 слів (І семестр), 25-30 слів (ІІ
семестр); кількість орфограм у тексті диктанту* та пропущених орфограм у
тексті для списування становить 25% від загальної кількості слів у тексті, в
тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову
і написання яких учні мають запам’ятати; кількість слів на орфограми,
вивчення яких не передбачено програмою та які заздалегідь записуються на
дошці не більше 1
|
1
|
6 балів*
|
6 балів
|
3 клас: обсяг тексту - 35-40 слів (І семестр), 40-45 слів (ІІ семестр);
кількість орфограм у тексті диктанту* та пропущених орфограм у тексті для
списування становить 25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі
2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання
яких учні мають запам’ятати; кількість слів на орфограми, вивчення яких не
передбачено програмою та які заздалегідь записуються на дошці не більше 2
|
||||
4 клас: обсяг тексту - 45-50 слів (І семестр), 50-55 слів (ІІ
семестр); кількість орфограм у тексті диктанту* та пропущених орфограм у
тексті для списування становить 25% від загальної кількості слів у тексті, у
тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову
і написання яких учні мають запам’ятати; кількість слів на орфограми,
вивчення яких не передбачено програмою та які заздалегідь записуються на
дошці не більше 2
|
||||
2.
|
Завдання
за змістом тексту для перевірки мовних знань
|
4
|
1 балу
|
4 бали
|
3.
|
Творче
завдання до тексту
|
1
|
2 бали**
|
2 бали
|
Разом
|
6
|
-
|
12 балів
|
|
* за кожну допущену у диктанті або
списуванні помилку знімається по 1 балу; за 6 і більше помилок – жодного бала
не ставиться;
** у творчому завданні
виставляють по 1 балу за зміст і грамотність, де враховують помилки лише на ті
правила, вивчення яких передбачено навчальною програмою.
Вимоги до формування змісту та оцінювання комбінованої роботи (диктант/списування із
тестовими завданнями з мовної теми,
не пов’язаними зі змістом тексту) для 2-4 класів
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне
правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
1.
|
Диктант
або текст для списування
2 клас: обсяг тексту – 15-20 слів; кількість орфограм у
тексті диктанту* та пропущених орфограм у тексті для списування становить 25%
від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку
передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають
запам’ятати; кількість слів на орфограми, вивчення яких не передбачено
програмою та які заздалегідь записуються на дошці не більше 1
|
1
|
3 бали*
|
3 бали
|
3 клас: обсяг тексту - 20-25 слів; кількість орфограм у
тексті диктанту* та пропущених орфограм у тексті для списування становить 25%
від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку
передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають
запам’ятати;кількість слів на орфограми, вивчення яких не передбачено
програмою та які заздалегідь записуються на дошці не більше 2
|
||||
4 клас: обсяг тексту - 25-30 слів; кількість орфограм у
тексті диктанту* та пропущених орфограм у тексті для списування становить 25%
від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку
передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають
запам’ятати; кількість слів на орфограми, вивчення яких не передбачено
програмою та які заздалегідь записуються на дошці не більше 2
|
||||
2.
|
Завдання
закритого типу з вибором однієї відповіді серед трьох пропонованих варіантів
|
3
|
по1 балу
|
3 бали
|
3.
|
Завдання
відкритого типу на встановлення послідовності або відповідності між 6
компонентами, які утворюють 3 пари
|
1
|
2 бали
|
2 бали
|
4.
|
Завдання
відкритого типу з короткою відповіддю
|
1
|
2 бали
|
2 бали
|
5.
|
Творче
завдання
|
1
|
2 бали**
|
2 бали
|
Разом
|
7
|
-
|
12 балів
|
|
* за кожну допущену у диктанті або
списуванні помилку знімається по 1 балу, три і більше помилок – жодного бала за
цей вид роботи не ставиться;
** у творчому завданні
виставляють по 1 балу за зміст висловлювання і грамотність, де враховують помилки
лише на ті правила, вивчення яких передбачено навчальною програмою.
Письмовий переказ рекомендується проводити в 3-4 класах у кінці вивчення теми «Текст». Обсяги
текстів переказів для підсумкової (тематичної) перевірки такі ж самі, як і для
поточної.
За письмовий переказ ставлять дві оцінки – за зміст і грамотність.
Вимоги до оцінювання змісту переказу при підсумковій перевірці такі ж самі, як
при поточній. Вимоги до оцінювання грамотності письмового переказу такі самі,
як до оцінювання диктанту. При визначенні оцінки за грамотність враховуються
лише допущені помилки на вже вивчені правила.
Усний або письмовий діалог проводять у 2-4 класах у кінці вивчення теми «Речення». Підсумкова
перевірка сформованості уміння будувати діалог здійснюється за тими ж вимогами,
що і поточна.
Для підсумкової перевірки можуть укладатись контрольні роботи з іншими
підходами до структурування і комбінування завдань, але з обов’язковим
дотриманням вимог до навчальних досягнень учнів, зазначених у чинній програмі з
навчального предмета.
ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ
(мови навчання: українська і мови
національних меншин)
2-4 класи
Поточна перевірка і поточне оцінювання
Об’єктами поточної
перевірки навчальних досягнень учнів з
літературного читання є
складники читацької
компетентності:
навички читання (правильність, спосіб, виразність, темп, розуміння
прочитаного) вголос і мовчки;
досвід читацької діяльності учнів (обізнаність з колом дитячого читання,
практичне засвоєння літературознавчих понять, уміння працювати з літературним твором, дитячою книжкою,
довідковою літературою);
уміння читати напам’ять віршовані твори, твори малих жанрів (2-4 кл.),
прозові твори (3-4 кл.);
складники комунікативної
компетентності:
досвід мовленнєвої діяльності: аудіативні уміння; уміння переказувати зміст
прочитаного твору, уміння складати усне висловлювання за змістом прочитаного,
прослуханого (2-4 класи).
Поточна перевірка навички читання здійснюється в усній
формі з урахуванням усіх показників (правильність, спосіб, розуміння,
виразність, темп). Окремо темп читання із застосуванням кількісних показників
учителем не перевіряється.
Подані показники є орієнтиром для
розвитку темпу читання, а не перевірки та оцінювання. Вони можуть бути використані
для організації само- та ваємоперевірки учнями темпу читання, а також одержання
вчителем фактичного матеріалу для вибудовування стратегії організації роботи
учнів на уроках.
Кількісні показники темпу читання
вголос
(для розвитку темпу читання)
Клас
|
І семестр
|
ІІ семестр
|
2
|
35-45 сл/хв
|
50-60 сл/хв
|
3
|
65-70 сл/хв
|
75-80 сл/хв
|
4
|
80-85 сл/хв
|
90-95 сл/хв
|
Такий
показник розвитку навички читання як виразність перевіряють на знайомому тексті,
але окремо від інших показників не оцінюється.
Поточна перевірка
навички читання вголос здійснюється в усній формі індивідуально у
комплексі з усіма показниками: правильність, спосіб, виразність, темп,
розуміння прочитаного. Для читання учневі пропонують незнайомий художній,
науково-художній текст, який у кожному класі відрізняється складністю змісту,
мовою твору, побудовою речень, обсягом
(у 2 класі – 120-150 слів; у 3
класі – 180-210 слів, у 4 класі – 240-270 слів). Після читання вголос учню
пропонується усно або письмово виконати завдання на розуміння прочитаного.
Перевірка навички читання вголос,
у тому числі розуміння прочитаного, може здійснюватись після першого і
наступних перечитувань твору. Якщо перевірка здійснюється після першого
перечитування, то виразність не враховується, а запитання мають стосуватись
фактичного змісту твору: хто?, що?, які?,
де?, коли?, як?; які і як відбувалися події?; хто персонажі?, що вони робили?,
до якого жанру належить твір?. Якщо перевірка здійснюється після наступних
перечитувань, то виразність враховується, а завдання мають стосуватись
визначення теми, основної думки; відтворення послідовності подій, встановлення
смислових, причиново-наслідкових зв’язків, рис характеру персонажів, мотивів
їхніх вчинків.
Орієнтовні вимоги до оцінювання
сформованості навички читання вголос
Рівень навчальних досягнень
учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика навчальних досягнень учня/учениці
|
Початковий
|
1
|
Учень/учениця читає відривними
складами, припускаючись численних помилок у закінченнях, наголошуванні слів,
на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного характеру. Повторно
перечитує окремі слова, закінчення слів, робить великі паузи між словами,
реченнями. Виявляє нерозуміння тексту як у цілому, так і змісту окремих
речень
|
2
|
Учень/учениця читає переважно
складами, з тривалими паузами, припускаючись численних помилок у закінченнях,
наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного
характеру. Виявляє нерозуміння тексту в цілому але розуміє зміст окремих
речень
|
|
3
|
Учень/учениця значну кількість
слів читає складами, не дотримуючись пауз між реченнями і смисловими групами
слів. Припускається багатьох помилок на перестановку, заміну складів, звуків,
слів, у наголошуванні слів. Виявляє нерозуміння тексту в цілому але частково
розуміє зміст окремих фактів
|
|
Середній
|
4
|
Учень/учениця читає словами і
складами. Читання монотонне. Часто припускається помилок у вимові, наголошуванні
слів. Виявляє нерозуміння тексту в цілому, але розуміє окремі факти
|
5
|
Учень/учениця читає переважно
словами. Припускається помилок на заміну, перестановку складів, у
наголошуванні слів, порушує правила вимови. Виявляє неповне розуміння фактичного
змісту тексту
|
|
6
|
Учень/учениця читає переважно
плавно, цілими словами, припускаючись мовленнєвих помилок, а також у
наголошуванні слів. Недостатньо повно розуміє фактичний зміст тексту.
Припускається помилок, пов’язаних із розумінням основної думки твору, встановленні
смислових зв’язків
|
|
Достатній
|
7
|
Учень/учениця читає плавно,
цілими словами без зайвих пауз. Припускається кількох орфоепічних,
мовленнєвих помилок. Виявляє достатнє розуміння фактичного змісту тексту.
Припускається помилок, пов’язаних із розумінням основної думки твору
|
8
|
Учень/учениця читає плавно
словами, правильно. Припускається окремих помилок у наголошуванні слів.
Усвідомлює фактичний зміст тексту, але не повно розуміє його основний смисл.
Припускається помилок щодо розуміння підтексту, встановлення смислових,
причиново-наслідкових зв’язків
|
|
9
|
Учень/учениця читає плавно
словами і групами слів, правильно. Припускається окремих орфоепічних помилок.
Усвідомлює фактичний зміст та основний смисл тексту. Припускається помилок
щодо розуміння підтексту, встановлення смислових, причиново-наслідкових
зв’язків
|
|
Високий
|
10
|
Учень/учениця читає правильно,
плавно словами і групами слів. Мають місце поодинокі орфоепічні помилки. У
повному обсязі усвідомлює фактичний зміст та основний смисл текстів. Іноді
припускається помилок щодо розуміння підтексту, встановлення смислових, причиново-наслідкових
зв’язків
|
11
|
Учень/учениця читає правильно,
плавно словами і групами слів, із дотриманням норм літературної вимови. У
повному обсязі, поглиблено усвідомлює фактичний зміст та основний смисл
тексту. Іноді припускається неточностей щодо розуміння підтексту,
встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків
|
|
12
|
Учень/учениця читає правильно,
плавно, словами і групами слів із дотриманням норм літературної вимови. У
повному обсязі, поглиблено розуміє фактичний зміст та основний смисл текстів,
встановлює смислові, причиново-наслідкові зв’язки
|
Поточна перевірка навички читання мовчки у 2 класах
здійснюється в усній формі і має діагностичний характер, у 3-4 класах – в
письмовій формі фронтально за показниками: спосіб, темп, розуміння прочитаного.
Учні мають прочитати текст мовчки і письмово виконати завдання. Для цього
вчитель пропонує їм узяти в руки олівці. Після слова вчителя «Старт», учні
розпочинають читання тексту. Через три хвилини вчитель говорить «Фініш» і учні
ставлять олівцем крапку над словом, на якому зупинились. Далі учні дочитують
текст і виконують запропоновані завдання.
Обсяг текстів у 2 класі – 170-230 слів; у 3 класі – 250-310 слів, у 4 класі
– 330-390 слів.
Вимоги до формування змісту та оцінювання тестової роботи з перевірки
навички читання мовчки в 3-4 класах
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне
правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
1.
|
Читання
мовчки: спосіб і темп.
Спосіб
читання мовчки оцінюється 1 балом за наявністю/відсутністю артикуляції під
час читання.
Темп
читання максимально оцінюється 3 балами. Вчитель враховує обсяг тексту, який
учень встиг прочитати за три хвилини: повністю (3 бали), не менше 2/3 (2
бали), не менше половини (1 бал), менше половини (жодного бала).
|
1
|
4
|
4 бали
|
2.
|
Розуміння прочитаного
|
|||
2.1
|
Завдання закритого типу, які
передбачають вибір одного із запропонованих трьох варіантів відповідей
|
4
|
1 бали
|
4 балів
|
2.2
|
Завдання
відкритого типу, що виконуються без опори на запропоновані варіанти
відповідей (на встановлення відповідності; на встановлення правильної
послідовності; з короткою відповіддю: самостійне утворення форм слова, добір
слів за певною ознакою тощо; з розгорнутою відповіддю творчого характеру:
побудова речень, продовження тексту, висловлення власної думки тощо)
|
2
|
2 бали
|
4 бали
|
Разом
|
7
|
-
|
12 балів
|
|
Зміст завдань такий самий, як і для перевірки розуміння учнями прочитаного
вголос. Максимальна кількість балів за розуміння прочитаного мовчки становить 8
балів. Перевірка розуміння прочитаного мовчки тексту повторного його
перечитування не передбачає.
Поточну перевірку досвіду читацької діяльності учнів (за
усіма показниками: обізнаність з колом дитячого читання, практичне засвоєння
літературознавчих понять, уміння працювати з літературним твором, дитячою
книжкою, довідковою літературою) здійснюють у комплексі з поточною перевіркою уміння
складати висловлювання за змістом прочитаного, прослуханого в усній та
письмовій формах.
Для
цієї перевірки добирають завдання згідно з державними вимогами до навчальних
досягнень учнів у чинній навчальній програмі з літературного читання.
Оцінювання
результатів усної перевірки досвіду читацької діяльності учнів та уміння
складати висловлювання за змістом прочитаного, прослуханого здійснюють за
поданими вимогами.
Орієнтовні вимоги до оцінювання досвіду читацької
діяльності
та уміння складати висловлювання за
змістом прочитаного,
прослуханого під час усної перевірки
Рівень
навчаль-них
досягнень учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика навчальних
досягнень учня/учениці
|
Початковий
|
1
|
Учень/учениця усвідомлює окремі фрагменти змісту
твору, частково виконує завдання за змістом тексту лише зі значною допомогою вчителя.
Припускається численних мовних, мовленнєвих, орфоепічних помилок
|
2
|
Учень/учениця зосереджує свою
увагу на окремих епізодах, зазвичай емоційно забарвлених; частково розуміє
значення окремих слів, словосполучень, речень у тексті; виконує окремі завдання
за змістом твору лише зі значною допомогою вчителя. Припускається численних
мовних і мовленнєвих помилок
|
|
3
|
Учень/учениця зосереджує свою
увагу лише на подіях; не завжди розуміє, як вони пов’язані між собою; виконує
завдання за змістом твору лише зі значною допомогою вчителя; спроможний(а)
розрізнити твори за їх жанровими ознаками (казка, вірш, оповідання), назвати
окремі структурні елементи дитячої книжки (обкладинка, сторінка, назва
книжки) лише після кількаразового пояснення вчителя. Мовлення характеризується
наявністю багатьох орфоепічних і мовленнєвих помилок
|
|
Середній
|
4
|
Учень/учениця виконує завдання
за змістом твору, називає окремих персонажів, дає відповідь на запитання за
змістом тексту лише з допомогою вчителя; утруднюється практично розрізнити
жанрові ознаки вивчених творів. Припускається багатьох мовних і мовленнєвих
помилок
|
5
|
Учень/учениця виконує завдання
за змістом твору, усвідомлює його фактичний зміст з допомогою вчителя; може
точно, як у тексті, назвати окремих персонажів. У розрізненні основних жанрів
вивчених творів потребує допомоги вчителя. Утруднюється правильно назвати
призначення окремих структурних елементів дитячої книжки. Висловлює (без
аргументації) найпростіші оцінювальні судження щодо поведінки, вчинків
персонажів («хороший», «поганий»). Припускається мовних і мовленнєвих помилок
|
|
6
|
Учень/учениця самостійно виконує завдання за
змістом твору, усвідомлює його фактичний зміст з незначною допомогою вчителя.
Висловлює (без аргументації) власне ставлення до подій, вчинків персонажів,
користуючись елементарною оцінювальною лексикою. Виявляє нестійкі уміння у
практичному розрізненні основних жанрів вивчених творів. Правильно називає та
усвідомлює призначення окремих структурних елементів дитячої книжки. Не
повною мірою володіє способами пошуку навчально-пізнавальної інформації у
виданнях довідкового характеру. Наводить кілька прикладів літературних
творів, що вивчались, окремі з них – за авторською приналежністю. З допомогою
вчителя усвідомлює в тексті роль окремих яскравих, образних висловів.
Виконує завдання на словесне
малювання, придумування творів за аналогією з прочитаним, вміє читати за
ролями.
Почасти припускається мовних і мовленнєвих помилок
|
|
Достатній
|
7
|
Учень/учениця переважно самостійно виконує
завдання за текстом: усвідомлює фактичний зміст, визначає і називає
персонажів твору; знаходить у тексті відповіді на запитання щодо відтворення
фактичного змісту твору; визначає тему, складає план твору з допомогою
вчителя. Знаходить у тексті засоби художньої виразності, хоч і неповно
розуміє їх функції у творі. Розрізняє твори за жанровими ознаками з незначною
допомогою вчителя. Правильно наводить не менше 1 прикладу вивчених
програмових творів, в окремих випадках неправильно називає їх авторів. З незначною допомогою
вчителя виявляє уміння орієнтуватися у дитячій книжці з опорою на її
структурні елементи, іноді припускається неточностей під час пояснення їх
призначення. Виявляє нестійкі уміння здійснювати пошук навчально-пізнавальної
інформації у довідкових виданнях. Припускається окремих мовних та мовленнєвих
помилок
|
8
|
Учень/учениця загалом самостійно виконуючи
завдання за текстом: висловлює власне ставлення до подій, вчинків персонажів,
користуючись елементарною оцінювальною лексикою, спираючись на текстовий
матеріал; знаходить у тексті відповіді на запитання щодо відтворення
фактичного змісту твору; визначає тему твору з незначною допомогою вчителя; в
цілому самостійно складає план твору. Переважно самостійно практично
розрізняє твори за жанровими ознаками; правильно наводить не менше 2
прикладів вивчених програмових творів, в окремих випадках неправильно називає
їх авторів; виявляє уміння
орієнтуватися у дитячій книжці з опорою на її структурні елементи, іноді
припускається неточностей під час пояснення їх призначення, не завжди
застосовує набуті знання у практичній діяльності. Потребує удосконалення
уміння знаходити навчально-пізнавальну інформацію у виданнях довідкового
характеру. Є поодинокі мовленнєві помилки
|
|
9
|
Учень/учениця самостійно
виконує завдання за текстом: висловлює власне ставлення до подій, вчинків персонажів,
припускаючись неточностей у формулюванні найпростіших оцінювальних суджень;
спираючись на текстовий матеріал, знаходить у тексті відповіді на запитання
щодо відтворення фактичного змісту твору; визначає тему твору, складає план.
Не завжди може пояснити роль окремих авторських засобів художньої виразності
Практично розрізняє твори за
жанровими ознаками (з незначною допомогою вчителя). Самостійно перераховує
основні жанрові ознаки творів (іноді припускається помилок). Вміє знаходити у
текстах порівняння, читати за ролями, складати за допомогою вчителя власні
міні-твори (загадки, лічилки, казки тощо).
Правильно наводить не менше 3 прикладів вивчених
програмових творів, припускається помилок у визначенні їх авторів. З незначною допомогою
вчителя орієнтується у дитячій книжці з опорою на її структурні елементи,
іноді припускається неточностей під час пояснення їх призначення. Володіє
операційною стороною діяльності з пошуку потрібної книжки,
навчально-пізнавальної інформації у довідкових виданнях
|
|
Високий
|
10
|
Учень/учениця правильно виконує
завдання за текстом: висловлює оцінювальні судження щодо поведінки, вчинків
героїв, використовуючи авторські засоби художньої виразності. Розуміє їх
функції у творі. Формулює запитання до окремих абзаців тексту; самостійно
визначає тему твору; пояснює зв’язок заголовка із змістом твору; визначає у
тексті структурні елементи (зачин, основну частину, кінцівку); складає план
твору. Практично розрізняє казку, вірш, оповідання та правильно наводить не
менше 1 прикладу кожного жанру. Орієнтується у світі дитячих книжок,
правильно називає 3 вивчених програмових твори та в окремих випадках
неправильно називає їх авторів. Свідомо користується структурними елементами
дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно визначає орієнтовний зміст
книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить необхідний твір у
змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться). Самостійно здійснює
пошук навчально-пізнавальної інформації у довідкових виданнях
|
11
|
Учень/учениця правильно виконує
завдання за текстом; висловлює оцінювальні судження щодо поведінки і вчинків
героїв з використанням відповідної оцінної лексики, аргументує свої відповіді
з посиланням на текст. Висловлює та аргументує своє ставлення не лише до
подій, а й до змісту твору загалом, вдало використовуючи авторські засоби
художньої виразності. Самостійно визначає тему і основну думку твору. В
окремих випадках не точно розуміє підтекст (4 кл.).
Орієнтується у світі дитячих книжок,
розрізняє та порівнює їх за жанрово-родовими ознаками, тематичним
спрямуванням, авторською приналежністю. Правильно наводить не менше 2
прикладів кожного жанру. Правильно називає 3 вивчених програмових творів та
їх авторів. Свідомо користується структурними елементами дитячої книжки у
навчальній діяльності (правильно визначає орієнтовний зміст книжки з опорою
на заголовок та ілюстрації; знаходить необхідний твір у змісті та визначає
сторінку, на якій він знаходиться). Самостійно володіє операційною стороною
пошуку навчально-пізнавальної інформації у виданнях довідкового характеру;
застосовує знання, уміння й навички під час вивчення інших шкільних предметів
|
|
12
|
Учень/учениця швидко і
правильно виконує завдання за текстом. Висловлює власне ставлення до змісту
твору, добираючи відповідні аргументи щодо певної позиції. Самостійно
орієнтується в колі дитячого читання: розрізняє, порівнює, наводить приклади
книжок за жанровим, тематичним спрямуванням, авторською приналежністю,
правильно наводить більше 2 прикладів, визначає найпростіші їх жанрові
ознаки. Правильно називає більше 3 вивчених програмових творів та їх авторів.
Знаходить в текстах порівняння,
придумує порівняння; складає міні-твори: казки, лічилки, загадки, римовані
рядки; придумує продовження прочитаних творів.
Свідомо користується
структурними елементами дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно
визначає орієнтовний зміст книжки з опорою на заголовок та ілюстрації;
знаходить необхідний твір у змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться).
Орієнтується в структурі і змісті різних типів дитячих видань; самостійно
користується різними видами бібліотечно-бібліографічної допомоги під час
вибору книжок; виявляє уміння правильно формулювати свої читацькі запити;
застосовує набуті знання та вміння у практичній діяльності
|
Об'єктами поточної і підсумкової перевірок навчальних досягнень учнів 1-4 класів з математики є складники математичної компетентності: обчислювальні уміння і навички; уміння і навички розв’язування задач; застосування властивостей, правил, алгоритмів, залежностей; виконання вимірювань та геометричних побудов.
Поточна перевірка здійснюється як в усній, так і
письмовий формах і оцінюється за пропонованими вимогами.
Вимоги до оцінювання усних
відповідей учнів під час поточної перевірки
Рівень
навчальних
досягнень
учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика навчальних
досягнень учня/учениці
|
Початковий
|
1
|
Учень/учениця
розрізняє математичні об’єкти, подані в готовому вигляді (поняття, дії,
правила, окремі геометричні форми в довкіллі); виконує найпростіші
математичні операції за допомогою вчителя
|
2
|
Учень/учениця
розрізняє окремі об’єкти вивчення (математичні поняття за їх ознаками,
формули); виконує найпростіші математичні операції на рівні копіювання зразка
виконання
|
|
3
|
Учень/учениця
розрізняє об’єкти вивчення (математичні операції, моделі задач); виконує
елементарні математичні операції після детального кількаразового їх пояснення
вчителем
|
|
Середній
|
4
|
Учень/учениця
частково відтворює засвоєну навчальну інформацію, наводить приклади за
аналогією або за підказкою вчителя; розуміє математичну термінологію;
розв'язує однотипні математичні операції за наданим зразком
|
5
|
Учень/учениця
відтворює засвоєну навчальну інформацію за допомоги вчителя (називає суттєві
ознаки математичних об’єктів); частково використовує математичну
термінологію; виконує математичні операції, але не вміє пояснити свої дії
|
|
6
|
Учень/учениця
відтворює навчальну інформацію у засвоєній послідовності (за допомоги вчителя
формулює правила, закони й залежності, ілюструє їх прикладами); частково
коментує способи виконання математичних операцій
|
|
Достатній
|
7
|
Учень/учениця
виділяє суттєві ознаки математичних понять; формулює прості висновки;
застосовує знання й уміння під час виконання математичних завдань за знайомим
алгоритмом; частково пояснює свої дії
|
8
|
Учень/учениця
розкриває сутність математичних понять, ілюструє їх прикладами; самостійно
виконує математичні операції; детально пояснює свої дії
|
|
9
|
Учень/учениця
усвідомлено відтворює навчальний зміст, ілюструє відповіді прикладами з
реального життя; виконує завдання, які потребують значної самостійності;
виправляє помилки, на які вказує вчитель
|
|
Високий
|
10
|
Учень/учениця
вільно володіє програмовим матеріалом, встановлює міжпонятійні зв’язки,
комбінує елементи навчальної інформації і способи діяльності для одержання
іншого шляху виконання завдання; аналізує та обґрунтовує способи виконання
математичних операцій; знаходить і виправляє власні помилки
|
11
|
Учень/учениця
демонструє гнучкі знання; описує варіативні ситуації, в яких можна
застосовувати певне знання чи вміння; будує алгоритми виконання математичних
завдань; застосовує елементи пошукової діяльності; володіє навичками
самоконтролю
|
|
12
|
Учень/учениця
виявляє системність знань і способів математичної діяльності, використовує
набутий досвід у змінених навчальних умовах і життєвих ситуаціях; демонструє
нестандартний підхід до розв'язування навчальних і практично зорієнтованих
задач; об’єктивно оцінює свою роботу
|
Вимоги до оцінювання письмових
робіт учнів під час поточної перевірки
Рівень
навчальних
досягнень
учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика навчальних
досягнень учня/учениці
|
Початковий
|
1
|
Робота
виконувалась, але допущено 12 і більше грубих помилок
|
2
|
Правильно
виконано менше 1/3 роботи або в роботі допущено 10-11 грубих помилок
|
|
3
|
Правильно
виконано 1/3 роботи або в роботі допущено 8-9 грубих помилок
|
|
Середній
|
4
|
Правильно
виконано 2/5 роботи або в роботі допущено 6-7 грубих помилок
|
5
|
Правильно
виконано половину роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 5
грубих помилок
|
|
6
|
Правильно
виконано 3/5 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 4 грубі
помилки
|
|
Достатній
|
7
|
Правильно
виконано 2/3 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 3 грубі
помилки
|
8
|
Правильно
виконано 3/4 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 2 грубі
помилки
|
|
9
|
Робота
виконана в повному обсязі, але допущено 1 грубу й 1 негрубу помилку
|
|
Високий
|
10
|
Робота
виконана в повному обсязі, але допущено 1 негрубу помилку
|
11
|
Робота
виконана правильно в повному обсязі окрім завдання підвищеної складності або
творчого характеру
|
|
12
|
Робота
виконана правильно в повному обсязі, в тому числі завдання підвищеної
складності або творчого характеру
|
Під час перевірки слід розрізняти грубі й негрубі
помилки. Дві негрубі помилки рекомендуємо прирівнювати до однієї грубої.
До грубих помилок належать:
неправильне обчислення у завданні, мета якого –
перевірка обчислювальних умінь і навичок;
неправильне розв'язання задачі (пропуск дії,
неправильний добір дії, зайва дія);
незнання або неправильне застосування властивостей,
правил, алгоритмів, залежностей;
невідповідність виконаних вимірювань та
геометричних побудов умові завдання.
Негрубими помилками
є:
неправильно виконане обчислення у випадку, коли
метою завдання не передбачена перевірка обчислювальних умінь і навичок;
відсутність пояснювального тексту, відповіді
завдання, назви величин або невідповідність їх виконаним діям та отриманим
результатам;
не доведене до логічного кінця робота з
перетворення іменованих чисел з одних одиниць вимірювання в інші;
неправильне за стилістикою формулювання запитання
чи відповіді задачі;
неправильне списування даних завдання за умови
правильного його виконання;
помилки у записах математичних термінів, символів,
позначеннях геометричних фігур.
Якщо учень (учениця) самостійно знаходить і охайно виправляє допущену
помилку, то це не вважається недоліком роботи.
Підсумкова перевірка і підсумкове оцінювання
Підсумкова
тематична перевірка здійснюється у
формі тематичної контрольної роботи в кінці вивчення теми/тем (2-4 кл.) і в
кінці навчального року (1 кл., 4 кл.). Протягом навчального року проводять 8
тематичних контрольних робіт, одна з яких з перевірки сформованості
навичок усних обчислень.
Зведений перелік тематичних перевірних робіт,
які проводять в 1-4 класах з математики
Вид перевірки
|
1 клас
|
2 клас
|
3 клас
|
4 клас
|
|||
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
|
Тематична контрольна робота
|
4
|
3
|
4
|
3
|
4
|
3
|
|
Тематична контрольна робота з перевірки
сформованості навичок усних обчислень
|
1
|
1
|
1
|
||||
Підсумкова контрольна робота/ Державна
підсумкова атестація
|
1
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
1
|
Загальна кількість перевірок за семестр
|
1
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
5
|
Тематична контрольна робота може бути: комбінованою, що складається з завдань на обчислення, розв’язання
задачі, рівняння, завдань з іменованими числами та геометричного матеріалу; тестовою, що складається із тестових
завдань закритого і відкритого типів.
Залежно від теми, контингенту класу вчитель може обирати або комбіновану
або тестову контрольну роботу. Загальна кількість
перевірок за семестр від вибору кількості комбінованих та тестових робіт не
змінюється. При цьому протягом навчального року комбінованих робіт має бути не
менше 4.
Усі письмові обчислення до завдань мають
виконуватись у зошиті.
Тестову роботу для 1-2 класів пропонується складати з 3 завдань закритого
типу та 2 завдань відкритого типу, одне з яких з короткою відповіддю, а інше –
з розгорнутою. Комбіновану контрольну роботу для 1-2 класів складають з 3 завдань на обчислення, по 1 – на розв’язання задачі та
геометричний матеріал, рівняння, завдань
з іменованими числами.
Вимоги до формування змісту і
оцінювання
комбінованої контрольної роботи
для 3-4 класів
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне
правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
1.
|
Задача
|
1
|
3 бали*
|
3 бали
|
2.
|
Завдання на перевірку
обчислювальних умінь і навичок
|
3
|
1 бал
|
3 бали
|
3.
|
Завдання пов’язані величинами
|
1
|
1 бал
|
1 бали
|
4.
|
Завдання на розв’язання рівнянь, буквених виразів
|
1
|
1 бал
|
1 бали
|
5.
|
Геометричний матеріал
|
1
|
2 бали**
|
2 бали
|
6.
|
Творче завдання або завдання з логічним навантаженням
|
1
|
2 бали
|
2 бали
|
Разом
|
8
|
-
|
12 балів
|
|
Вимоги до формування змісту і
оцінювання
тестової контрольної роботи в 3-4
класах
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне
правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
1.
|
Завдання
закритого типу з вибором однієї відповіді серед трьох пропонованих варіантів
|
3
|
1 бал
|
3 бали
|
2.
|
Завдання
відкритого типу на встановлення послідовності або відповідності між 6
компонентами
|
2
|
2 бали*
|
4 бали
|
3.
|
Завдання
відкритого типу з короткою відповіддю
|
1
|
2 бали*
|
2 бали
|
4.
|
Завдання
відкритого типу з розгорнутою відповіддю (задача)
|
1
|
3 бали**
|
3 бали
|
Разом
|
7
|
-
|
12 балів
|
|
* якщо хід розв’язування задачі
неправильний, учень не отримує жодного балу за цей вид роботи; якщо
неправильним є вибір останньої дії – 2 бали; якщо неправильним є вибір однієї
дії (другої або третьої) та/чи є помилка в обчисленні – 1 бал; за помилки в
обчисленнях при дотриманні ходу розв’язання задачі знімається 1 бал;
** якщо завдання виконано
частково, воно оцінюється 1 балом.
Для підсумкової перевірки контрольні роботи можуть укладатись з іншими
підходами до структурування і комбінування завдань, але з обов’язковим
дотриманням вимог до навчальних досягнень учнів, зазначених у чинній програмі з
навчального предмета.
Окремим
видом тематичної перевірки є перевірка навички усних обчислень у межах
програмових вимог. Її здійснюють один раз за семестр у письмовій формі
(математичний диктант, робота на картках тощо). Обсяг цієї роботи має містити
не більше 12 арифметичних операцій. Тривалість цієї роботи учитель визначає
зважаючи на контингент класу, але не більше 25 хвилин.
ПРИРОДОЗНАВСТВО
1-4 класи
Поточна перевірка і поточне оцінювання
Об'єктами поточної перевірки з природознавства є складники предметної природознавчої компетентності:
знання (у формі фактів, понять)
про предмети і явища природи, їх взаємозв'язки і залежності між ними;
уміння виконувати різні види
навчально-пізнавальних дій щодо об'єктів природи та інформації про них;
уміння застосовувати спеціальні
методи пізнання об'єктів природи (дослід, практичну роботу, спостереження);
уміння виконувати практичні дії з
об'єктами природи;
уміння оцінювати об'єкти природи,
а також власну поведінку та інших людей серед природи;
уміння
застосовувати набуті знання й навички у своєму повсякденному житті;
уміння
творчого застосування набутих природничих знань і способів діяльності в
змінених ситуаціях;
досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього
світу і природи, до різноманітних видів діяльності, зокрема природоохоронної.
Поточна перевірка здійснюється у процесі усного або письмового опитування, бесід,
спостережень, практичних робіт, дослідів, проектів, тестових і творчих завдань,
дидактичних ігор тощо.
Вимоги до поточного оцінювання
навчальних досягнень учнів
Рівень навчальних досягнень учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика навчальних досягнень учня/учениці
|
1
|
Учень/учениця
відтворює окремі факти та елементарні уявлення не усвідомлюючи їх суті.
Спостерігає за
виконанням практичних робіт, але не може пояснити сутність виконання кожної з
її частин
|
|
Початковий
|
2
|
Учень/учениця
відтворює незначну частину навчального матеріалу на рівні копіювання зразка,
має елементарні уявлення лише за допоміжними запитаннями вчителя, допускаючи
неточності і помилки, частково розуміючи відтворене.
Спостерігає за
виконанням практичних робіт, повторює висновки про результати спостережень зі
значними помилками, не усвідомлюючи їх суті
|
3
|
Учень/учениця відтворює незначну частину навчального
матеріалу; за допомогою вчителя виконує елементарні завдання, потребує
детального кількаразового пояснення їх виконання.
Практичні роботи виконує зі значною
допомогою вчителя; спостерігає за дослідами, які проводить вчитель, але не
може їх пояснити; може назвати окремі норми екологічної поведінки в місцевому
природному середовищі; включається в роботу малої групи співробітництва, але
не виявляє ініціативи і виконує роботу лише за зразком
|
|
Середній
|
4
|
Учень/учениця відтворює частину
навчального матеріалу у формі понять за допомогою вчителя, віддає перевагу
конкретному перелічуванню тіл, явищ, їх ознак; має утруднення встановлювати
зв’язки й залежності між тілами і явищами природи, спрогнозувати результат
діяльності людини та її вплив на природу.
Під час практичної
роботи може повторити за зразком певну операцію, дію; виконує елементарні
завдання
|
5
|
Учень/учениця за допомогою вчителя
відтворює основний навчальний матеріал, дає визначення понять, допускаючи
помилки й неточності, за допомогою вчителя встановлює нескладні зв’язки між
природними тілами; виявляє істотні й неістотні ознаки об’єктів, але має
утруднення аналізувати об’єкти у логічній послідовності; порівнює природні
тіла і явища за однією ознакою та за навідними запитаннями вчителя.
Під час виконання
практичних робіт виконує прості досліди за детальною інструкцією вчителя,
уміє копіювати зразок виконання певної навчальної дії
|
|
6
|
Учень/учениця будує відповідь у
засвоєній послідовності; виконує дії за зразком у подібній ситуації;
відповіді доповнює й уточнює за навідними запитаннями вчителя, ілюструє її
прикладами з підручника, зошита з друкованою основою, з дидактичних
матеріалів; порівнює природні об'єкти не менш, ніж за 2 вказаними ознаками.
Практичні роботи
виконує за зразком або алгоритмом (планом) наданим учителем; за вказівкою
визначає та виконує завдання у малій групі співробітництва
|
|
Достатній
|
7
|
Учень/учениця відтворює зміст
природничих понять, називає їх істотні та неістотні ознаки, уміє наводити
приклади з підручника на підтвердження певних думок, стисло переказує
доступний за обсягом текст природничого характеру; порівнює природні об'єкти
не менш, ніж за 3 вказаними ознаками; робить спроби висловлювати власні
судження.
Практичні роботи
проводить самостійно, користуючись планами, інструкціями, складеними за
допомогою вчителя; частково контролює і оцінює власні навчальні дії
|
8
|
Учень/учениця достатньо повно відтворює
навчальний матеріал і застосовує його у стандартних ситуаціях; володіє
способами діяльності за певним алгоритмом; відповідає на питання логічно, але
з окремими неточностями; знаходить значення зазначених термінів у довідковій
літературі; знаходить і систематизує інформацію за двома і більше заданими
джерелами.
Практичні роботи,
дослідження та спостереження виконує за інструкцією з незначною допомогою
вчителя і правильно робить часткові висновки про результати і способи
виконання робіт; оцінює конкретні приклади поведінки у природі, власну
діяльність
|
|
9
|
Учень/учениця володіє вивченим
матеріалом, застосовує знання в стандартних та частково змінених ситуаціях;
може спланувати дії для здійснення пошукової діяльності; знаходить необхідну
інформацію в додаткових джерелах інформації; обговорює отриману інформацію,
застосовує отримані знання в повсякденній діяльності; здійснює самооцінку
власних навчальних досягнень за запропонованим зразком.
Самостійні і практичні
роботи виконує під опосередкованим керівництвом учителя/ учительки. Називає
основні етапи виконання дослідів і практичних робіт та знає основні прилади,
їх призначення
|
|
Високий
|
10
|
Учень/учениця володіє системою природничих понять у
межах, визначених навчальною програмою, встановлює як внутрішньопонятійні,
так і міжпонятійні зв’язки; вміє розпізнавати тіла і явища природи, які
охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; порівнює
природні об'єкти не менш ніж за 34 ознаками; відповідь аргументує, використовуючи
приклади із життя, опираючись на власний досвід; користується найпростішими
вимірювальними приладами, застосовує знання для пояснення та
оцінки різноманітних процесів і явищ; планує власну навчальну діяльність з
предмета, навчальнодослідних або іншого типу завдань
|
11
|
Учень /учениця має гнучкі знання в межах вимог навчальної
програми, вміє застосовувати набуті навички за аналогією і в нових
нестандартних ситуаціях; здатен і готовий використовувати отримані знання та
вміння в повсякденному житті; фіксує основний зміст навчального тексту у
вигляді плану; заповнює запропоновані таблиці; використовує додаткові джерела
інформації при вирішенні навчальних завдань; самостійно виконує практичні,
творчі завдання, спостереження і дослідження; виступає перед класом; оцінює
власний внесок у діяльність малої групи співробітництва
|
|
12
|
Учень/учениця має системні, міцні знання про різноманіття
тіл, речовин та явищ природи і їх найпростіші класифікації; методи (визначені
програмою) вивчення природи; усвідомлено використовує їх у стандартних та
нестандартних ситуаціях; використовує вивчені природничі терміни у власних
усних повідомленнях із застосуванням ілюстративного матеріалу і в письмових відповідях;
виступах перед класом; бере участь у роботі
групи співробітництва відповідно до зазначеної ролі; описує власні
спостереження або досліди, визначає мету спостереження або досліду, умови
проведення роботи і отримані результати; використовує набуті знання, уміння
та навички в практичній діяльності та в повсякденному житті
|
Підсумкова перевірка і підсумкове оцінювання
Об'єктами підсумкової перевірки
з природознавства є:
знання (у формі фактів, понять)
про предмети і явища природи, їх взаємозв'язки і залежності між ними;
уміння виконувати різні види навчально-пізнавальних
дій щодо об'єктів природи та інформації про них;
уміння оцінювати об'єкти природи,
а також власну поведінку та інших людей серед природи;
уміння
застосовувати набуті знання й навички у своєму повсякденному житті;
уміння
творчого застосування набутих природничих знань і способів діяльності в
змінених ситуаціях;
досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього
світу і природи, до різноманітних видів діяльності, зокрема природоохоронної.
Підсумкова перевірка здійснюється письмово у формі тематичної контрольної
роботи в кінці вивчення теми (2-4 кл.). Протягом навчального року передбачається
6 тематичних контрольних робіт (по 3 роботи у кожному семестрі).
Тематична
контрольна робота може бути: комбінованою, що включає завдання з кожного об’єкта, що підлягає
підсумковій перевірці; тестовою, що
складається із тестових завдань закритого і відкритого типів.
Залежно від теми,
контингенту класу вчитель може обирати або комбіновану або тестову контрольну
роботу. Загальна кількість перевірок за семестр від вибору
кількості комбінованих робіт не змінюється. При цьому протягом навчального року
комбінованих робіт має бути не більше 3.
У 2 класі для контрольної
роботи добирають 6 завдань – по 1 завданню з кожного об’єкта, що підлягає підсумковій
перевірці: підкреслити певне слово, дати коротку відповідь на запитання,
з’єднати поняття із відповідним малюнком тощо. Контрольна робота у 2 класі не
передбачає розгорнутих відповідей. Тестові роботи складаються з 3 завдань
закритого типу з вибором однієї відповіді з трьох пропонованих варіантів і 2
завдань відкритого типу.
Вимоги до формування змісту і
оцінювання
комбінованої контрольної роботи у
3-4 класах
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне
правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
1.
|
Завдання на перевірку знань про предмети і явища
природи, їх взаємозв'язки і залежності між ними
|
3
|
1 бал
|
3 бали
|
2.
|
Завдання на перевірку умінь
виконувати різні види навчально-пізнавальних дій щодо об'єктів природи та інформації
про них
|
1
|
1 бал
|
1 бали
|
3.
|
Завдання на перевірку умінь
оцінювати об'єкти природи, а також власну поведінку та інших людей серед
природи
|
2
|
1 бал
|
2 бали
|
4.
|
Завдання на перевірку умінь застосовувати набуті
знання й навички у своєму повсякденному житті
|
2
|
1 бал
|
2 бали
|
5.
|
Завдання на перевірку досвіду емоційно-ціннісного
ставлення до навколишнього світу і природи, до різноманітних видів діяльності
|
1
|
2 бали
|
2 бал
|
6.
|
Завдання на перевірку умінь творчого застосування
набутих природничих знань і способів діяльності в змінених ситуаціях
|
1
|
2 бали
|
2 бали
|
Разом
|
10
|
-
|
12 балів
|
|
Вимоги до формування змісту і
оцінювання
тестової контрольної роботи у 3-4
класах
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне
правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
1.
|
Завдання
закритого типу з вибором однієї відповіді серед трьох пропонованих варіантів
|
3
|
1 бал
|
3 бали
|
2.
|
Завдання
відкритого типу на встановлення послідовності або відповідності між 6
компонентами
|
2
|
2 бали
|
4 бали
|
3.
|
Завдання
відкритого типу з короткою відповіддю
|
1
|
2 бали
|
2 бали
|
4.
|
Завдання
відкритого типу з розгорнутою відповіддю
|
1
|
3 бали
|
3 бали
|
Разом
|
7
|
-
|
12 балів
|
|
Для підсумкової перевірки можуть готуватись контрольні роботи з іншими
підходами до структурування і комбінування завдань, але з обов’язковим
дотриманням вимог до навчальних досягнень учнів, зазначених у чинній програмі з
навчального предмета.
Директор департаменту Ю. Г. Кононенко
Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від 17.08.2016р. № 1/9-437
Методичні рекомендації щодо викладання у початковій школі
у 2016/2017 навчальному році
У сучасних умовах ефективність початкової
освіти пов’язується з реалізацією компетентнісного підходу. Компетентнісні
результати навчання визначено у Державному стандарті початкової загальної
освіти (2011р.), вимогах до засвоєння програмового змісту з кожного навчального
предмета (2012р.), до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів
(2014р.). Нині постає потреба у визначенні резервів підвищення ефективності
навчального процесу на засадах компетентнісного підходу і розкритті механізмів
їх використання у професійній діяльності педагогів.
Як свідчать результати аналізу сучасної
практики, ефективній реалізації
компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів сприяють:
зміни
підходів до підготовки і проведення уроку як основної форми організації
навчальної діяльності в умовах класно-урочної системи навчання (певне
структурування, встановлення міжпредметних зв’язків, конструювання на засадах міжпредметної інтеграції);
розширення діапазону організаційних форм,
методів навчання, способів навчальної взаємодії, що мають на меті практичну
спрямованість навчання і базуються на взаємозв’язках урочної та позаурочної
діяльності.
В умовах постійного збільшення обсягів
навчального матеріалу дитині дедалі складніше зібрати їх у цілісну картину. Тож
на зміну урокам, на яких традиційно здебільшого переважає вивчення теоретичного
матеріалу, мають прийти компетентнісно орієнтовані, що сприяють цілісному
сприйняттю навчального матеріалу, формуванню системного мислення, позитивного
емоційного ставлення до пізнання. Одним із ефективніших шляхів їх конструювання
з урахуванням окреслених завдань є встановлення
міжпредметних зв’язків – окремі короткочасні моменти включення в урок
запитань і завдань з матеріалу інших навчальних предметів, що мають допоміжне
значення для вивчення теми й сприяють глибшому сприйманню та осмисленню певного
поняття.
Міжпредметні зв’язки предметів мовного циклу, у тому числі іноземної
мови, з іншими можуть встановлюватись за пропонованим в підручниках або
дібраним учителем ілюстративним матеріалом (з природознавства, основ здоров’я,
«Я у світі», музичного і образотворчого мистецтва), за яким створюється
мовленнєва ситуація для виявлення учнями емоційно-ціннісних ставлень до
зображеного. Учитель може організувати полілог, дискусію, запропонувавши учням
висловити власну думку, а також може організувати роботу з добору схожих і
протилежних за значенням слів, пояснення значення слів тощо.
Якщо вчитель передбачає встановлення
міжпредметних зв’язків із залученням додаткового матеріалу, а саме репродукцій,
аудіо-, відеозаписів музичних творів, то бажано добирати їх з огляду на зміст
навчальних програм з образотворчого і музичного мистецтва для певного класу.
Формуванню в учнів цілісної картини світу
сприятимуть інтегровані уроки (коли у
межах одного уроку вивчається матеріал різних навчальних предметів), а також бінарні інтегровані уроки (коли у
межах двох уроків поспіль опрацьовується матеріал двох і більше навчальних
предметів). Основою ефективності таких уроків є чітке визначення мети і
відповідне їх планування для забезпечення різнобічного розгляду учнями певного
об’єкта, поняття, явища з використанням засобів різних навчальних предметів.
Особливість планування і проведення
інтегрованих і бінарних інтегрованих уроків у початковій школі полягає у тому,
що вони можуть проводитись як одним учителем, який викладає предмети, які інтегруються,
так і двома вчителями у випадках, коли другий предмет, що інтегрується,
викладає фахівець (учитель, який викладає відповідний предмет в основній
школі). Через складність координації діяльності педагогів у другому випадку
такі інтегровані уроки проводять необґрунтовано рідко, тому необхідно планувати
такі уроки заздалегідь.
Інтеграція уроків з природознавства, трудового
навчання, музичного і образотворчого мистецтва з українською мовою відбувається
на основі реалізації мовленнєвої й соціокультурної (за темами «Рідний край»,
«Батьківщина», «Громадські місця») змістових ліній, а з уроками літературного
читання – завдяки добору відповідних за змістом творів.
Під час інтеграції з іншими навчальними
предметами у 1 класі вивчатиметься
такий програмовий матеріал, як розрізнення назв предметів за питаннями хто це? що це?; робота над скоромовками,
загадками, віршами; зображення ліній і фігур, штрихування і розфарбовування;
зображення ліній, схожих на елементи букв; мовні і немовні звуки;
співвідношення зображень об’єктів навколишнього світу із звуками/буквами, що є
в їхніх назвах; співвідношення зображень об’єктів навколишнього світу зі
словами, що їх називають; читання речень, коротких текстів із вивченими
буквами; робота над текстами природознавчого змісту; слухання-розуміння
текстів; побудова запитань і відповідей за прослуханим чи прочитаним текстом;
розігрування діалогів за заданою темою; повторення зразка зв’язного
висловлювання; переказування невеликого прослуханого тексту з опорою на подані
словосполучення, запитання, план; побудова зв’язного висловлювання за поданим
початком і малюнком, на основі прослуханого тексту, випадку із життя;
усвідомлене читання доступних текстів; робота з дитячою книжкою; добір і
записування назв зображень об’єктів навколишнього світу; складання і
записування речень за ілюстраціями, навчальними ситуаціями, подіями з життя
тощо.
У 2
класі під час інтеграції української мови з іншими навчальними предметами вивчатиметься такий програмовий матеріал за мовленнєвою змістовою
лінією, як слухання-розуміння текстів художнього, розмовного або
науково-художнього стилів; усвідомлення елементів фактичного змісту,
запам’ятовування послідовності подій; побудова запитань і відповідей за
прослуханим чи прочитаним текстом; відтворення та розігрування діалогів із
прослуханих, прочитаних казок, розповідей; повторення зразка зв’язного
висловлювання; переказування прослуханого, прочитаного тексту за поданим
планом; самостійне переказування прослуханого, прочитаного, побаченого,
виявлення свого ставлення до подій, персонажів; складання розповіді на основі
спостереження, власного досвіду, за малюнком, серією малюнків, поданим
початком, початком і кінцівкою; добір і записування назв зображень об’єктів
навколишнього світу; складання і записування речень, що передають зміст
малюнка, вид із вікна; складання 2-3 речень на задану тему, пов’язування їх між
собою.
У 3
класі в процесі інтеграції з іншими навчальними предметами вивчатиметься
такий програмовий матеріал:
з української
мови, як читання напам’ять віршів і прозових творів; складання діалогу за
малюнком, ситуацією; переказування тексту за планом, опорними словами;
висловлення своєї думки про явища і події; повторення зразка зв’язного
висловлювання з доповненням, змінами; складання усних зв’язних висловлювань
(розповідь, опис, міркування) самостійно та за початком, основною частиною та
кінцівкою, планом; складання і записування запитань за змістом прочитаного, на
задану тему та відповідей на запитання; робота з деформованим текстом;
написання переказів (розповідний текст) за планом, з опорою на ключові слова та
словосполучення; висловлення власної думки в письмовій формі; удосконалення
змісту і форми написаного тексту; добирання слів для якнайточнішого вираження
думки під час усного і писемного мовлення;
з літературного
читання, як визначення теми і основної думки твору; знаходження у тексті
опису природи тощо; визначення теми прислів’їв, віршів, прозових творів.;
складання простого плану до невеликих текстів; переказ за планом; формулювання
запитання і відповіді за змістом прочитаного; складання діалогу (5-6 речень) на
основі прочитаного; аналіз тексту з метою знаходження певних ознак описуваних
предметів, явищ, подій, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, визначення
нового, узагальнення, доведення тощо; виділення головного в прочитаному,
співвідношення головної думки з заголовком, прислів’ям, ілюстрацією; сенсорно
естетичне сприймання художніх творів через аналіз зображення словом кольорів,
форм, звуків природи; визначення настрою, загальної тональності твору;
висловлювання про враження від прочитаного; пізнавальна наукова інформація;
порівняння художнього і науково-художнього твору; самостійний добір книг за
темою; читання дитячої періодики; колективне обговорення прочитаного;
колективне та індивідуальне складання варіантів кінцівки літературної казки,
творів-мініатюр, загадок, лічилок, заповнення пропусків у творах; інсценування
прочитаного.
У 4
класі має здійснюватися така робота з інтеграції навчального матеріалу:
з української
мови: усвідомлення фактичного змісту тексту; запам’ятовування послідовності
подій, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, складання діалогу, зв’язного
висловлювання (розповідь, опис, міркування) за малюнком, описаною ситуацією – з
опорою на допоміжні матеріали (поданий зачин або кінцівку, опорні сполучення
слів, план); переказ (докладний або вибірковий) тексту з опорою на поданий або
колективно складений план, опорні сполучення слів, а також без опори на
допоміжні матеріали; висловлювання власних думок із приводу прочитаного,
почутого, обґрунтування їх, доповнення тексту на основі особистого життєвого
досвіду (використовуються тексти-розповіді, описи, міркування); складання і
записування зв’язних між собою речень, які описують малюнок, частину інтер’єру
класу, навчальну ситуацію на уроці; запитань на задану тему та відповідей на
запитання; докладного чи вибіркового переказу; розповіді, опису, міркування на
добре знайому тему;
з літературного
читання: свідоме, правильне, виразне читання вголос із дотриманням основних
норм літературної вимови; усвідомлене, із дотриманням темпу читання мовчки
різних за обсягом і жанровою специфікою текстів; самостійне визначення теми і
основної думки твору; встановлення причинно-наслідкових зв’язків; складання
плану і користування ним для переказу тексту; самостійний добір книг;
підтримання колективної дискусії за змістом прочитаного.
Необхідно залучати і внутрішні резерви
математики (вплив предмета на розвиток критичного мислення, вміння логічно
доводити свою думку, обґрунтовувати свою позицію, вести полеміку) для становлення молодшого школяра як особистості,
свободи його самовизначення, досягнення ним ситуації успіху, формування у нього
громадянської позиції, що базується на системі гуманістичних цінностей.
Добираючи додаткові матеріали до уроків
математики, учителям слід звернути особливу увагу на відповідність їх змісту
програмі, віковим особливостям і навчальним можливостям учнів.
Окрему увагу варто приділяти розвитку
математичного мовлення учнів. Це має бути системною роботою, що спрямована на
розвиток умінь та навичок в усній та писемній формі відповідати на запитання,
усно обґрунтовувати правильність розв’язку, будувати логічні конструкції з
використанням відповідних словосполучень.
Звертаємо увагу, що відповідно до Інструкції
щодо заповнення класного журналу для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних
закладів (наказ МОН України 08.04. 2015 року № 412) дату і тему кожного з
бінарних інтегрованих уроків записують окремо на сторінках фіксації проведення
уроків із певного предмета, а дату і тему інтегрованого уроку фіксують на
сторінці одного (за вибором учителя) з тих навчальних предметів, зміст яких
інтегрувався.
Реалізація компетентнісного підходу в навчанні
молодших школярів передбачає розширення діапазону форм організації навчання,
методів та способів навчальної взаємодії у взаємозв’язку урочної та позаурочної діяльності. Тож із метою застосування учнями
здобутих у процесі навчальної діяльності знань, умінь і навичок у позаурочний
час можуть організовуватися різноманітні виховні заходи – конкурси ерудитів,
знавців навчальних предметів, інтелектуальні ігри «Що? Де? Коли?» тощо.
Потужним потенціалом для забезпечення єдності
навчального і виховного процесів володіють такі організаційні форми навчання як
навчальний проект, колективна творча справа. Наприклад, у 3 класі під час
опрацьовування теми «Вода та її властивості» на уроках природознавства можна
запропонувати учням навчальний проект щодо скорочення витрат води, у процесі
виконання якого вони з’ясовуватимуть кількість витрат води вдома (наприклад,
під час чищення зубів), у школі (під час миття рук) і визначатимуть шляхи їх
скорочення, готуватимуть пам’ятки і розміщуватимуть їх над раковинами та ін.
У випадках, коли програмовий матеріал різних
навчальних предметів дозволяє інтегрувати його в межах одного навчального дня,
можуть організовуватися так звані «тематичні дні», коли всі уроки за розкладом
спрямовують на реалізацію єдиної виховної мети, що знаходить логічне
продовження у виховному заході.
З метою забезпечення міжпредметної інтеграції
математики з іншими навчальними предметами необхідно посилити виховний
компонент цього навчального предмета. Найбільший потенціал для цього мають
текстові задачі. Сюжети завдань, у яких описуються досягнення українців
(світові й олімпійські рекорди українських спортсменів, здобутки дослідників і
науковців, шедеври світового мистецтва, створені українцями тощо), історичні й
географічні пам’ятки, історичні події, які вплинули на розвиток держави, будуть
сприятливими для формування патріотичних почуттів учнів, розвитку їхньої
національної самосвідомості тощо.
Резервом оптимізації навчального процесу на
компетентнісних засадах є його практична
спрямованість. З цією метою пропонується розширення діапазону
організаційних форм, методів навчання, способів навчальної взаємодії, з огляду
на формування способу дій, що передбачає залучення учнів до практичної
діяльності. Пріоритет належить засвоєнню навчального матеріалу у процесі
екскурсій, квестів, організації і проведення конкурсів, зустрічей, практикумів.
Серед методів навчання мають домінувати
інтерактивні, методи навчання у русі тощо. Діапазон навчальної взаємодії
школярів має розширюватися поступово: у 1-2 класах - це переважно робота в
парах і в малих групах (3 учні), у 3-4 класах – групова, командна робота.
Необхідно відмовитися від практики механічного
заучування навчального матеріалу, а натомість використовувати способи
поступового запам’ятовування у процесі роботи. Для цього вчитель має
організувати роботу з пам’ятками, опорними схемами, таблицею множення тощо до
того часу, доки не відбудеться практичне засвоєння їхнього змісту. З цією метою
можуть використовуватися дидактичні ігри, що ґрунтуються на активізації
кінестетичного каналу сприймання інформації – класики, пальчикові ігри (на усну
лічбу, у тому числі таблиці множення, правопису словникових слів тощо).
Необхідно мінімізувати використання зошитів із
друкованою основою і передусім із таких навчальних предметів, де формування
навички практично виконувати роботу є їх основною метою («Інформатика», «Основи
здоров’я», «Я у світі» тощо). На цих уроках учитель може організувати бесіди,
дискусії за змістом мультфільмів (наприклад, телеканалу «ПлюсПлюс»), читання
літературних текстів, публікацій у дитячій періодиці, ситуацій, що висвітлюють
у новинах, тощо, а також колективні творчі справи, навчальні проекти,
зустрічі з фахівцями державних установ, екскурсії тощо. Водночас у межах уроків
з «Основ здоров’я» можуть проводитись бесіди-інструктажі з безпеки
життєдіяльності. У разі проведення в межах уроку бесід-інструктажів, окрім
запису на сторінці з навчального предмета про проведення уроку, учитель фіксує
це у розділі VІІІ класного журналу «Облік проведення бесід, інструктажів із
безпеки життєдіяльності».
Водночас для формування і перевірки предметних
компетентностей учитель має спиратися на систему інтегрованих завдань,
спрямованих на застосування учнями способів навчально-пізнавальної діяльності,
знань, умінь і навичок для розв’язання певних задач у змодельованих життєвих
ситуаціях. На відміну від тестової форми, у такому форматі організації роботи
учень матиме змогу здійснювати різноманітні мисленнєві операції, розкривати
причинно-наслідкові зв’язки, аналізувати, зіставляти пропоновану ситуацію і
робити висновок, а не механічно обирати один із варіантів відповіді.
Вивчення
іноземної мови
У початковій школі особливо важливо розвивати в дітей
позитивну мотивацію до вивчення іноземної
мови, а також формувати здатність і готовність до іншомовного навчання на
наступному етапі основної школи.
Ефективність
раннього початку вивчення іноземної мови не викликає сумнівів, тому що мова,
вивчена в дитинстві, розкриває мовні й комунікативні здібності учня: мимоволі
зіставляються факти двох мов; мовна картина світу створюється окремо для кожної
мови.
Іншомовна діяльність як новий спосіб спілкування
молодшого школяра потребує створення позитивної мотивації, яка є одним із
найважливіших психологічних факторів успішності вивчення іноземної мови і
ключовим питанням організації навчання молодших школярів.
1-й клас початкової школи розглядається як
основний у формуванні іноземної вимови, ритміко-інтонаційних навичок та
звуко-буквених співвідношень.
35
годин, відведених програмою на вивчення іноземної мови в 1-му класі, планується розділити на 2 етапи – I півріччя – 16
годин для засвоєння фонологічного
аспекту мови (усний увідний курс) і 19 годин (II півріччя) на засвоєння
звуко-буквених співвідношень.
З метою полегшення оволодіння процесами читання і письма рекомендовано
використовувати стандарт напівдрукованого шрифту.
В
обох випадках оволодіння звуковою та буквеною системами іноземної мови
відбувається на основі виділених авторами комунікативних одиниць, які повністю
відповідають тематиці ситуативного спілкування та реалізують мовленнєві
функції, запропоновані програмою з іноземної мови для 1-го класу.
Знайомство учнів зі звуковою системою
іноземної мови повинно відбуватися на основі імітативно-ігрових технологій в
умовах комунікативних ситуацій, що являють собою сукупність мовленнєвих та
немовленнєвих умов, необхідних і достатніх для здійснення мовленнєвих дій. За
принципом схожості типові комунікативні ситуації поєднані за сферами
спілкування.
Вивчення фонетики, тобто звукового ладу
мови (звуків, звукосполучень, наголосу,
ритму, мелодики, інтонації, паузи), як самостійного аспекту не передбачається.
Діти опановують вимовні навички у ході навчання усного мовлення і читання. У
школі важко домогтися бездоганної вимови учнів, тому вимоги до неї визначають
за принципом апроксимації — наближення до правильної вимови. З цією метою
обсяг фонетичного матеріалу, яким повинні опанувати учні, обмежується, а також
допускається деяке зниження якості проголошення окремих звуків. Це має місце в
межах, що не порушує процесу усного спілкування.
Послідовність вивчення відібраного
фонетичного матеріалу визначається завданнями розвитку усного мовлення і
читання і тому може варіюватися у залежності від того, якими мовленнєвими
зразками та у якій послідовності повинен опанувати учень. Однак, у всіх
випадках знайомство практично з усім фонетичним мінімумом має місце на
початковому етапі, причому
значна частина припадає на перше півріччя. Тому на початковому етапі постає
відповідальне завдання – закласти основи усієї подальшої роботи з вимови.
В оновленій програмі з іноземної мови для
учнів 1-го класу виділено найбільш відповідні сфери спілкування, а саме:
особистісна, центром якої є сім’я, друзі, дозвілля, іграшки, тварини; публічна,
що охоплює свята та традиції, пов’язані з ними; освітня, сконцентрована навколо
знань предметів шкільного побуту.
Маленьким
дітям важливо зрозуміти, що іноземна мова пов’язана з якимось іншим способом
життя, конкретними людьми, які живуть в іншій країні та користуються цією
мовою. Так, при навчанні та підготовці формування звертання, прощання до
знайомих та незнайомих людей у різних життєвих ситуаціях слід акцентувати увагу
на значенні етикетних правил, правил рольового етикету, що впливає на процес
взаємного розуміння людей, які виховувалися в різних культурах. Уже в
початковій школі учень повинен знати як привітати друга, вчителя, які
комунікативні одиниці можна використовувати, реагуючи на прості запитання типу
«Як справи?», залежно від ситуації спілкування. Засвоївши, як функціонує даний
приклад у створеній комунікативній ситуації, учень легко переносить його в
реальну ситуацію в класі, знайомлячись одне з одним і представляючи своїх
друзів.
Таким
чином, саме комунікативна одиниця, що підлягає засвоєнню на уроці, визначає
набір і черговість звуків для введення та тренування, а імітативно-ігрові
технології сприяють формуванню в учнів усіх компонентів фонологічної
компетенції, а саме: ритму, наголосу та інтонації.
Принцип міжпредметності реалізується
при виконанні учнем завдань у робочому зошиті, де запропоновано домалювати
героїв, розмалювати їх, вирізати та зробити власну іграшку, яку вони будуть
представляти на уроці, драматизуючи власну казку. Усі завдання робочого зошита
сприяють розвитку самостійної навчальної діяльності, вимагають від учнів
творчого індивідуального підходу до їхнього виконання.
Отже, І півріччя закінчується засвоєнням усієї
звукової системи англійської мови і комунікативних одиниць, зумовлених
тематикою ситуативного спілкування особистісної сфери («Я», «Мій друг»,
«Сім’я», «Іграшки»).
У
ІІ-му півріччі продовжується формування мовленнєвих умінь за темами публічної
та освітньої сфер спілкування з основним акцентом на вивченні звуко-літерних
співвідношень. Засвоєння даних співвідношень не буде викликати труднощів у
дітей, тому що вони вже знайомі зі звуками іноземної мови. Новим буде
порівняння звука та літери з одного боку, і порівняння літер іноземної та
української мов. До цього часу учні 1-го класу вже знають букви рідної мови і
вміють читати, тому засвоєння літер іноземної мови буде значно легшим. Тут
також будуть доцільними комунікативно-ігрові технології, за допомогою яких учні
не тільки засвоюють усі букви алфавіту, але й відтворюють графічні образи
літер, коротких слів, частина з яких уже була засвоєна раніше.
Закінчується
1-й рік навчання святом Букваря, на якому учні демонструють отримані знання,
уміння і навички в усній формі, на основі комунікативних завдань.
2-й рік вивчення іноземної мови передбачає не тільки більшу кількість годин,
відведених на її вивчення, але й збільшення тем ситуативного спілкування,
особливо в публічній сфері (короткі відомості про своє місце, пори року,
екскурсії). Сфери спілкування, з якими учні познайомилися в 1-му класі,
отримують поширене тлумачення, наприклад, до представлення членів сім’ї
додається їх вік, описання зовнішності, до характеристики друзів додається опис
їхнього одягу, улюблених іграшок, захоплення.
Комунікативно-мовленнєвий
розвиток учня 2-го класу продовжується в усній формі спілкування, тобто учень
повинен навчитися сприймати і розуміти іноземну мову на слух і відповідно на неї
реагувати. У цьому віці діти легко сприймають почуте, без труднощів розуміють
на слух не тільки окремі слова, але й
цілі комунікативні одиниці, об’ємні мовні відрізки, тому навчання
аудіювання – розуміння мови, що сприймається на слух є невід’ємним компонентом
навчання комунікації. Воно складається з уміння диференціювати звуки, що
сприймаються, інтегрувати їх в смислові комплекси, утримувати їх у пам’яті під
час слухання, здійснювати можливе прогнозування і, виходячи із ситуації
спілкування, розуміти отриману інформацію. Саме через аудіювання відбувається
засвоєння мовленнєвої сторони мови, що значно полегшує оволодіння говорінням.
Матеріалом для слухання у 2-му класі слугує не тільки жива мова вчителя на
уроці, але й аудіозаписи дитячих віршиків, пісень, римівок, мікродіалогів,
міні-розповідей.
У
2-му класі розглядається цілеспрямована робота з читанням в 2-х напрямах –
навчання техніки читання (читання вголос) та читання про себе, оскільки в 1-му
класі діти вже засвоїли англійський алфавіт, оволоділи елементарними знаннями
про звуко-літерні співвідношення. Дитина починає усвідомлювати важливість
мнемічної задачі для засвоєння навчального матеріалу, поданого вчителем. У
цьому віці відбувається інтенсивне формування прийомів запам’ятовування, тому
при формуванні вмінь читання необхідно використовувати прийоми активізації
асоціативної пам’яті учнів, спроможних «зачепити» емоційну та інтелектуальну
сфери дітей, посилити чуттєву основу їхнього сприймання
і допомогти їм більш яскраво закарбувати в пам’яті правила читання.
Навчання
читання про себе іншомовних текстів покликано вирішувати певні комунікативні
задачі, тому, починаючи з молодшої школи, слід навчати комунікативному читанню
в послідовності: від комунікації – до читання і від читання – до комунікації. Перед
тим, як діти перейдуть до читання написів під малюнками, загадок, віршів,
міні-розповідей, вони повинні будуть виконати нескладні комунікативні завдання:
відповісти на питання учителя, сказати 1-2 речення про героїв, описати їхню
зовнішність, припустити їх улюблений вид заняття і т.д. Комунікативні завдання
після читання тексту вимагають від учня поширеної відповіді на питання, виразу
за опорами (ключовими словами, малюнками).
Навчання
читання на комунікативній основі реалізують закладений у концепції інтегративний підхід, коли мовний і мовленнєвий
матеріал, що вивчається, проходить через 3 основних аналізатори – слуховий,
зоровий та моторний. Четвертий – динамічний аналізатор - додається під час
навчання письма і тим самим остаточно закінчують формування мовних навичок та
мовленнєвих вмінь.
Учні
2-го класу засвоюють навички техніки письма – графіки та орфографії.
Саме
у 2-му класі закладаються основи грамотного письма. Навчання письмового
мовлення як самостійного виду мовленнєвої діяльності починається у 3-му класі і
продовжується до закінчення початкової школи.
До
закінчення навчання в початковій школі учень повинен навчитися не тільки
грамотно скопіювати текст англійською мовою за дотриманням прийнятих норм
графіки та орфографії, але й вставляти в нього слова та словосполучення згідно
з навчальною ситуацією, а також самостійно писати листівку, повідомлення.
В 3-4 класах значно ускладнюється тематика мовного
та мовленнєвого матеріалу для говоріння. Крім невербальних моделей
комунікативної поведінки, діти будуть уживати емоційно-забарвлені комунікативні
одиниці розмовної мови, характерні носіям мови, які вони вивчили завдяки
використанню автентичних прикладів іноземної мови (народні наспіви, дитяча
поезія, казки, оповідання тощо), та які вони будуть уживати під час відтворення
власних діалогів, що моделюють реальне спілкування.
У
3-4 класах доцільно застосовувати ситуації, побудовані за принципом діалогу
культур, а саме: ситуацій - уявних подорожей до визначних місць країни, мова
якої вивчається, ситуацій-обміну думками, пов’язаних з обговоренням отриманих
знань про національні реалії іншої та своєї культури, наприклад, про реалії
шкільного життя, національні та родинні свята, світу дитячих захоплень тощо.
На відміну від 1 і 2 класів, в 3-4 класах
збільшується доля самостійної роботи учня над мовним та мовленнєвим матеріалом,
що дозволяє молодшим школярам реалізувати свої творчі здібності. Особливої
уваги заслуговує проектна робота як різновид творчої групової роботи молодших
школярів. Завдання-проекти мають допомагати дітям під керівництвом учителя, а
далі і самостійно створювати зміст своєї навчальної діяльності і засвоювати
його в ході підготовки й захисту кінцевого продукту обраного проекту: колажу,
альбому, сторінки з книги, постеру і т.д.
Більш
успішному засвоєнню іноземної мови та формуванню особистості учня сприяє
підключення його емоційної сфери до процесу навчання. Оскільки метою уроку
англійської мови є формування іншомовної комунікативної компетентності, то
робота з розвитку емоційного інтелекту учнів ведеться опосередковано, поєднуючи
вивчення мови та засвоєння емоційних компетенцій. Вона повинна охоплювати всі
рівні діяльності вчителя (планування уроків, оформлення кабінету, відбір
навчального матеріалу та вправ тощо) та більшість етапів уроку.
Учнів
слід навчати розумінню різних аспектів невербальної поведінки (мови тіла,
жестів, міміки тощо) та використанню цих невербальних засобів вираження емоцій.
Слід звертати увагу на тембр голосу, швидкість мовлення та інтонаційні зразки.
Необхідно дотримуватися толерантної атмосфери під час виконання завдань в парах
і групах; формувати в учнів здатність бачити різні способи вирішення однієї і
тієї ж навчальної задачі.
Під
час виконання комунікативних вправ на різних етапах уроку та відповідно до
навчальної ситуації учитель має заохочувати учнів до бажання ділитися
інформацією особистого характеру з іншими людьми, моделювати свою реакцію на
натяки та слова інших людей, пропонувати свою допомогу та підтримку, реагувати
позитивно чи негативно, демонструвати своє вміння слухати, розуміти та
співчувати, виявляти власну участь, згоду, захоплення тощо. З цією метою учнів
необхідно навчати чітко формулювати твердження,
що описують їхні емоції та відчуття,
висловлювати побажання, говорити про те , що для них важливо та цікаво,
виявляти інтерес до співрозмовника, отримувати задоволення від спілкування,
позитивно реагувати на важливі для співрозмовника події, уважно та активно
слухати, уміти ставити питання та заглиблюватися в деталі.
Для повноцінного
забезпечення навчального процесу вчитель може залучати додаткові засоби (аудіо/відео записи,
дидактичні копіювальні матеріали, електронні носії інформації тощо) та активно
використовувати такі види навчальної діяльності учнів на уроці, як: розучування
та відтворювання пісень, музичних римівок, лічилок, віршів, епізодів
мультфільмів, адаптованих до умов навчання. Це не
тільки урізноманітнить навчальний процес, а й сприятиме підвищенню його
ефективності, дозволить індивідуалізувати та диференціювати навчальну
діяльність учнів відповідно до їхніх особистісних рис, здібностей та рівнів
навченості.
Доцільно
активніше впроваджувати у практику школи навчальні
інтернет-ресурси, які збагачують соціокультурну компетенцію учнів, знімають
психологічний бар’єр перед вивченням іноземної мови, розвивають соціальні й особистісні
якості школярів: упевненість у собі і здатність працювати в колективі, а також
показують результативність навчання через установлення міжкультурних зв’язків у
віртуальному просторі. Можливості використання Інтернет-ресурсів не повинна
обмежуватися розташуванням закладу чи його статусом.
Усе
це сприятиме реалізації одного з провідних завдань середньої школи – навчати
учнів успіху, у нашому випадку – вивчення і використання іноземної мови у
міжкультурному спілкуванні.
Навчальні програми не встановлюють порядок
(послідовність) вивчення предметної тематики у рамках навчального року, а лише
вказують на зміст, вивчення котрого є об’єктом тематичного контролю та
оцінювання у рамках семестрового і підсумкового контролю.
Програми з іноземних мов мають наскрізний характер та
представлені в єдиній системі, в діяльнісній термінології з чітко вираженою
кореляцією між класами.
Звертаємо
увагу на те, що у загальноосвітніх навчальних закладах можe використовуватися
лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф Міністерства
освіти і науки України. Перелік рекомендованої літератури затверджується
наказом Міністерства освіти і науки України та оприлюднюється через
«Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України». Із зазначеним
переліком можна буде ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua
З огляду на те, що майже всі
стратегічні документи щодо вивчення іноземних мов, зорієнтовані на
Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, то більш детально
ознайомитись із основними положеннями цього документа можна на сайтах: http://www.coe.int;
www.britishcouncil.org.ua; www.goethe.de/kiev
Учитель/учителька у початковій
школі є ключовою фігурою, яка власним прикладом, способами взаємодії з учнями,
батьками, колегами, а не декларацією певних положень, формує позитивне
ставлення дитини до себе, інших учнів, педагогів, школи, навчання. Провідною
стильовою характеристикою діяльності вчителя/вчительки початкової школи є
демократичність. Перехід
початкової освіти на якісно новий рівень можливий лише за умови конструктивної
взаємодії школи й родини на засадах партнерства. Розуміння пріоритетності родинного
виховання ставить перед школою завдання
залучення батьків до організації навчально-виховного процесу як його
рівноправних учасників.
Обсяг
домашніх завдань визначається згідно
з Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх
навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПІН 5.5.2.008-01).
У 1-му класі домашні завдання
не задаються.
У
2-4 класах обсяг домашніх завдань з усіх предметів має бути таким, щоб витрати
часу на їх виконання не перевищували: у 2-му класі – 45 хвилин; у 3-му класі – 1
години 10 хвилин; 4-му класі – 1 години 30 хвилин.
У 2
класі учням можуть пропонуватися завдання, які мають місце виключно за умов
зорієнтованості на конкретну дитину і відповідною диференціацією за рівнем
складності та змістом. Визначальним для прийняття учителями рішення пропонувати
такі завдання чи ні, є їх доцільність для успішного просування кожної дитини за
власною освітньою траєкторією.
Акцентуємо
увагу на правильному визначені обсягу домашнього завдання, щоб учні не
відчували перевантаження. Для цього необхідно враховувати зайнятість учнів з
інших предметів у цей день, темп і ритм роботи учнів, стан їхнього здоров’я.
Недопустимим є перевантаження
учнів завданнями, які містяться у додаткових посібниках, зошитах з друкованою
основою: зафарбовування малюнків, складання схем, таблиць, виконання додаткових
завдань і вправ, написання домашніх творів тощо.
Завдання
мають бути посильними для самостійного виконання учнями. Не можна пропонувати
завдання на невідпрацьований матеріал, який не пояснювався на уроці, оскільки в
такому випадку вся складність засвоєння навчального матеріалу переноситься з
уроку на домашню роботу. Недопустимим є домашнє завдання з написання рефератів.
Домашні завдання не задаються
учням на вихідні, святкові та канікулярні дні.
Оцінювання
навчальних досягнень учнів початкових класів.
Поточний і підсумковий контроль за рівнем навчальних досягнень учня/учениці здійснює
вчитель/вчителька на підставі загальних критеріїв і норм оцінювання результатів
навчальної діяльності учня/учениці з
навчальних предметів таких освітніх галузей: «Мови і літератури», «Математика», «Природознавство», які визначаються у
нормативно-правових документах.
Оцінювання навчальних досягнень учня/учениці
зорієнтоване на формування його рефлексивної позиції, мотивації на досягнення
успіху в особистісному зростанні. Тому важливим фактором є те, що результати
навчальних досягнень учня/учениці не озвучуються в класі та на батьківських
зборах. Ця інформація стосується тільки вчителя-учня-батьків (або осіб, які їх
замінюють) і має бути описовою,
з детальним поясненням досягнень дитини та доброзичливою допомогою.
Перевірку навчальних досягнень учня/учениці
початкової школи здійснюють з урахуванням принципів психологічної
комфортності і здоров’язбережувального характеру навчально-виховного процесу.
З метою зменшення психологічного напруження у
першокласників, для письма рекомендується користуватись простим олівцем – за
рішенням вчителя, відповідно до рівня готовності дітей. На розсуд вчителя
допускається виправлення або гумкою, або закресленням. Звертаємо увагу
вчителів, що наявність охайних виправлень, здійснених самою дитиною, не впливає
на оцінку за роботу, про що зазначається в оновлених орієнтовних вимогах до
оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів. Необхідно пам’ятати,
що дитина має право на помилку.
Використання олівця рекомендоване до сформування
навички письма. Час і етап переходу на кулькову ручку визначає сам вчитель,
індивідуально для кожної дитини.
При перевірці письмових робіт в адаптаційному періоді
навчання в 1 класі не
рекомендується використання ручки з червоною пастою для позначення помилок.
Звертаємо увагу, що для успішного і вмотивованого навчання дітям початкової
школи важливо отримувати більше схвалень їхньої роботи, аніж виправлень чи
вказівок на помилки.
Для оцінювання письмових робіт в зошитах, а також у
щоденниках можна використовувати колір ручки за вибором вчителя.
Наказом
Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 948 «Про затвердження змін
до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» з
метою розвантаження навчальних програм для учнів початкових класів затверджено
зміни до наступних програм: «Українська мова», «Літературне читання»,
«Математика», «Природознавство», «Я у світі», «Інформатика», «Трудове
навчання», «Іноземні мови для загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних
закладів», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Мистецтво», «Фізична
культура» «Основи здоровʼя». До найбільш суттєвих змін належать такі:
знято
фіксовану кількість годин на вивчення кожної теми. Учителі визначатимуть їх
самостійно, враховуючи рівень підготовки класу, наявність навчально-методичного
забезпечення та регіональні особливості;
знято
дублювання змісту у навчальних предметах
«Основи здоровʼя», «Я у світі», «Природознавство»;
здійснено перерозподіл тем між класами
з метою приведення процесу навчання у відповідність до вікових можливостей
молодших школярів та принципу здоров’язбереження;
уніфіковано
термінологію програм, якою мають послуговуватися вчителі та автори підручників,
її наближено до вікових особливостей молодших школярів.
У пояснювальних
записках до окремих предметів корегувались цілі й завдання, уточнювались
особливості організації вивчання програмового матеріалу.
Зокрема, у навчальній
програмі з «Української мови»
уточнено перелік словникових слів, зокрема, вилучено ті, що не є поширеними в
мовленні молодших школярів (цемент,
фанера, республіка тощо), натомість додано нові, які набули широкого вжитку
(аеропорт, милосердний, ноутбук та
ін.). Із програмових вимог видалено письмо на дошці. Із мовленнєвої змістової
лінії в 2-4 класах вилучено підрозділи «Аудіювання» й «Читання» (їх перенесено
до програми з літературного читання).
У 1 класі
вилучено умовне позначення слів і речень та складання речень за графічною
схемою.
У програмі для
2 класу конкретизовано правила переносу слів, а саме: з буквосполученнями дж, дз, йо, ьо, апострофом, подовженими
приголосними звуками; розділ «Корінь слова. Спільнокореневі слова» та правопис
слів з ненаголошеними [е], [и] в корені перенесено до програми для 3 класу.
У 3 класі в
розділі «Текст» замість міркування введено есе (розмірковування в довільній
формі на будь-яку знайому тему); усунуто складання текстів-інструкцій, побудову
речень за схемами.
У програмі для 4 класу вилучено змінювання дієслів за
особами та правопис особових закінчень дієслів.
У
програмі з «Літературного читання» конкретизовано
позиції, які спрямовують учителя на реалізацію компетентнісного підходу
(наприклад, «користується прийомами з розвитку темпу читання» замінено на
«виконує вправи з...»; «має уявлення про один із способів зображення персонажа
– опис його зовнішності» замінено на «знаходить у тексті опис зовнішності
персонажа» тощо) та формування ціннісного ставлення до читання як джерела знань
і як засобу естетичного задоволення (наприклад, розповідає про свої враження, почуття, які виникли під час читання/слухання;
називає події твору, які їх викликали; пояснює свою думку).
Формулювання
змісту навчального матеріалу у вигляді методичних рекомендації уніфіковано
відповідно до формату такого документа, як навчальна програма.
Уведено розділ «Аудіювання –
слухання-розуміння усного мовлення»
із вимогами по кожному класу з урахуванням тих, що були зазначені в програмі з
української мови та відповідно було додано опис цього розділу у пояснювальній
записці програми.
Спрощено вимоги до навчальних досягнень учнів, щодо власних
висловлювань; обов’язкової кількості творів, що учні мають читати напам’ять.
Проаналізовано
та оновлено коло читання в кожному
класі з використанням рекомендаційних списків дитячої літератури, що були
надані Національною бібліотекою України для дітей, авторитетними
електронними ресурсами. Для виконання програми планується видання навчальної
книги серії «Шкільна бібліотека» для учнів 1-2 та 3-4 класів, до якої увійдуть
твори авторів, прізвища яких уведено в програму.
У програмових вимогах вилучено кількісні показники темпу
читання, натомість прописано якісні характеристики навички читання (наприклад,
учень/учениця 4 класу читає вголос свідомо, правильно, виразно із дотриманням
основних норм літературної вимови і мовчки (усвідомлено) в оптимальному для
розуміння темпі).
У програмі з «Іноземних
мов»:
суттєво спрощено вимоги до письма для учнів 1-го
класу;
скорочено обсяг висловлювань у мовленнєвій компетенції
«Говоріння» та обсяг письмових повідомлень у мовленнєвій компетенції «Письмо»;
вилучено складні граматичні форми, що
належать до мовного рівня А2: множина іменників, закінчення (-es) (1
клас), присвійний відмінок іменника (3
клас), Present Perfect (4 клас), структура to be going to (4 клас);
вилучено з лінгвістичної лексичної
компетенції теми «Шкільне приладдя» (2 клас), що дублює вимоги 1-го класу;
спрощено вимоги до письма у 3 класі
щодо написання листів та листівок («за зразком оформлюють
короткі повідомлення та листівку-вітання, СМС»);
уточнено мовленнєві функції щодо опису
емоційного стану: «виражати настрій»;
уточнено вимоги мовленнєвої компетенції
«Аудіювання», з урахуванням роботи з навчальними аудіо- та відеоматеріалами;
уточнено тематику ситуативного
спілкування: «Дозвілля»
(«Іграшки», «На прогулянці») – 1 клас, «Свята
та традиції» («Харчові продукти») – 2 клас, «Помешкання» («На кухні»),
«Природа і навколишнє середовище» («Пори року»), «Відпочинок і дозвілля»
(«Поїздка на канікулах») – 3 клас, «Свята і традиції» («Святкування у кафе») –
4 клас.
У
програмі з «Математики» відбулося
зміщення акцентів із знаннєвих результатів на діяльнісні. У такий спосіб
ураховано пропозиції фахівців щодо необхідності реалізації диференційованого
підходу до учнів із різними навчальними можливостями. В оновленій програмі пропонується у другому класі виконувати
множення зручним для дитини способом: замінювати додаванням, зважаючи на
попередній результат, з опорою на таблицю. Зміщено акценти щодо набуття учнями
обчислювальної навички як найвищого ступеня оволодіння прийомами обчислення.
У програмі з «Природознавства» знято
розподіл годин на вивчення кожного розділу. Збільшено кількість
уроків-екскурсій та спостережень у природі. Розширено тематику навчальних
проектів. Приведено у відповідність зміст навчального матеріалу та вимоги до
кінцевих результатів засвоєння програмового змісту з урахуванням вікових
особливостей учнів початкових класів.
Тему
«Тіла і речовини» інтегровано у зміст програми 1-го, 2-го, 3-го та 4-го класів.
У першому класі в розділі «Навколишній світ» формуються уявлення про тіла неживої природи, природні та штучні тіла. У розділі
«Нежива природа» діти знайомляться з речовинами на прикладі води, повітря,
піску, глини та досліджують деякі їхні властивості.
У другому класі формується
уявлення про агрегатні стани речовини на прикладі води (твердий – лід (cніг);
рідкий – вода; газоподібний – водяна пара) та перехід води з одного стану в
інший за нагрівання та охолодження (утворення
хмар та опадів, колообіг води у природі, замерзання водойм, відлига).
Учні набувають практичних навичок,
досліджуючи речовини у різних агрегатних станах, порівнюють властивості льоду та снігу,
усвідомлюють, що сніг і
лід – це вода, досліджують
сніжинки за допомогою лупи та за малюнками.
У третьому класі
поглиблюються знання учнів про речовини та їхні властивості, формується поняття
про розчинні та нерозчинні у воді речовини, учні досліджують
розчинність речовин, що використовуються у побуті. Вивчаючи властивості води, варто
наголосити, що всі рідини приймають
форму посудини, у яку їх наливають, текучі, але водночас мають і відмінні
властивості (практична робота «Порівняння властивостей води та інших рідин»). При вивченні
складу повітря учитель наголошує, що воно є сумішшю газоподібних речовин
(кисню, азоту, водню вуглекислого газу, водяної пари та ін.). Властивості
газоподібних речовин вивчаються на прикладі повітря. Усі гази займають весь
доступний їм простір, легко стискаються, розширюються при нагріванні і водночас
мають різні властивості (на прикладі кисню, водяної пари, вуглекислого газу).
У темі
«Корисні копалини» поглиблюються знання учнів про властивості речовин у різних
агрегатних станах на прикладі твердих, рідких та газоподібних корисних копалин.
Знайомлячись із колекцією корисних копалин
учні порівнюються їхні властивості.
При вивченні ланцюгів живлення, травної, дихальної та кровоносної систем,
гігієни шкіри, складанні раціону здорового харчування знання учнів про речовини у 3-му класі
розширюються, а узагальнити їх
допоможе проект «Різноманітність речовин і матеріалів та використання
їх людиною».
Навчальна програма «Я
у світі» зазнала таких змін: знято
теми, які дублюються зі змістом предмета
«Основи здоров’я» і які доцільніше вивчати на «Основах здоров’я» («розвиток людини протягом життя»,
«зовнішність людини» тощо). До програми включено практичні роботи, рольові
ігри, дискусію, навчальні проекти. Зроблено акцент на тому, що проекти можуть
бути колективні, групові, індивідуальні. На кожен навчальний
проект запропоновано кілька тем. Це дасть
змогу об’єднати деякі теми, чим розвантажить
програму та надасть право вибору як вчителю так і учню/учениці.
У
програмі «Основи здоровʼя» вилучено інформацію щодо
оцінювання навчальних досягнень учнів, у розділі «Фізична складова здоров'я» поняття
«мінерали» і «мікроклімат», оскільки в змісті навчальної програми з
природознавства не передбачено формування понять «клімат», «мінерали» та
«гірські породи»; вимогу «називає групи зубів та їх функції тощо.
З програми «Трудове
навчання» вилучені теми «Виготовлення
об’ємних виробів з дроту» та «Бісероплетіння». Зміст практичної роботи
визначається вчителем/вчителькою самостійно залежно від теми уроку та виду
робіт, що виконуватимуться під час уроку. Об’єкти праці для виготовлення на
уроках учитель/учителька добирає опираючись на побажання учнів.
Навчальна програма «Музичне
мистецтво» оновлена за рахунок вилучення важких для сприймання дитиною теоретичних формулювань,
музичних творів застарілого змісту або складних для сприйняття учнями цього
віку.
Наданням
вчителеві/вчительці більше можливостей для вибору репертуару - 50% музичного матеріалу вчитель/вчителька
може обирати на свій розсуд – із запропонованого програмою додаткового
репертуару або здійснювати доцільну заміну відповідно до умов школи,
підготовленості та запитів учнів тощо. Введено пункт «Орієнтовний матеріал
для…» замість «Основний матеріал для….».
У
програмі «Образотворче мистецтва» вилучено зайву теоретичну інформацію.
Навчальна
програма «Мистецтво» зазнала
незначних змін, до переліку
синтетичних мистецтв додано «цирк», в «Орієнтовні твори для
сприймання теми» - «Картини місцевих художників» та «Роботи місцевих
художників та майстрів», в перелік ХТ (художні
техніки): роздмухування, набризк, монотипія, діатипія, гратографія,
плямографія.
Програма
з «Інформатики» оновлена з дотриманням
концентричності. Тема «Графіка» розглядалася лише у другому та четвертому
класах, тепер ця тема є з 2 по 4 класи. Зміст навчального матеріалу розділ
«Текст» доповнено темами «Сприймання тексту в електронних книгах» та
«Орієнтування в списку книг електронної бібліотеки». Програму осучаснено
внесенням до її змісту понять, які вивчаються на інших предметах (електронні
карти, схеми, діаграми тощо).
Зміст
навчального матеріалу та державних
вимог до рівня навчальних досягнень учнів програми «Інформатика» мають
нове формулювання з передбаченням, що дитина зможе практично виконати дії на
стаціонарному, портативному, будь-якому мобільному пристрої, незалежно від різноманіття
операційних систем та від того чи в інстальованій програмі на ПК буде
виконуватись, чи в хмарному середовищі. Опис практичних частин оновлено так, що
можна не завантажувати жодну програму на стаціонарний комп’ютер, окрім
операційної системи, а виконувати все в Інтернеті.
Важливим чинником
сучасної освіти є використання знань з інформатики для медійної та
інформаційної грамотності дитини як складової успішності у навчанні інших
предметів.
У
державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці включено фразу
«учень/учениця використовує у своєму мовленні», до кожної теми. Це зроблено з
метою уникнення застосування дітьми абстрактних понять, складних наукових
термінів.
У
програмі «Фізична культура» замінено
термін «Школи вправ, м’яча та ін.», вилучено систему
оцінювання фізичної підготовленості школярів 7-10 років, лист контролю фізичної підготовленості учня,
критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з предмета «Фізична культура», тестові завдання для оцінювання теоретичних
знань учнів 2-4 класів тощо. Доповнено
зміст сучасними рухливими іграми та вправами на релаксацію. Лижну і ковзанярську підготовку та плавання винесено у
додатки, зміст яких можна використовувати за наявності відповідних умов.
У зв´язку з внесеними змінами у навчальні програми, наголошуємо, що календарне та поурочне планування
здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням
друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та
оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя.
Встановлення універсальних у межах навчального закладу, міста, району чи
області стандартів таких документів є неприпустимим.
Автономія вчителя має бути
забезпечена вільним вибором форм організації навчально-виховного процесу,
способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту
освіти. Отже, вчитель має право самостійно переносити теми уроків,
відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин
на вивчення окремих тем. Адміністрація
навчального закладу або працівники методичних служб можуть лише надавати
методичну допомогу вчителю, з метою покращення навчально-виховного процесу, а
не контролю.
Для реалізації оновленого змісту
навчальних програм місцевим органам управління освітою та обласним інститутам
післядипломної педагогічної освіти необхідно
скоординувати роботу усіх регіональних методичних служб та провести широку
інформаційну роботу. Обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти
відкорегувати навчальні плани курсів підвищення кваліфікації вчителів
початкових класів; спланувати проведення тематичних постійно діючих семінарів,
семінарів-практикумів, круглих столів, тренінгів, виїзних засідань кафедр та
відділів з метою ознайомлення з особливостями змісту та методикою викладання
предметів за оновленими програмами.
Додатковий
матеріал для вчителя/вчительки
Робота
з есе
Есе – невеликий за
обсягом твір, що має довільну побудову,
у якому автор висловлює власні думки та враження з конкретного приводу чи питання
щодо конкретного явища чи
предмета. Есе не претендує на вичерпну відповідь чи категоричну позицію
відносно предмета висловлювання.
Створюючи есе учень/учениця:
- висловлює свою власну думку;
- показує своє ставлення до того, про що говорить;
- не потрібно дотримуватись якоїсь обов’язкової
форми (вступу, основної частини, висновку);
- не слід усебічно описувати предмет чи подію;
- можна лише частково, як у розмові, торкатися
якихось питань;
- можна висловлювати спірні
міркування;
- мова
повинна бути виразною, можна використовувати образні слова, порівняння тощо;
- есе – це
текст, у нього має бути початок і кінець (завершення);
За
бажанням, на початку есе дитина може сказати, про що йтиметься у його
висловлюванні, про час, місце й особливості подій. Можна на початку подати
вислів, який виражає думку, або викликає різне ставлення в різних людей.
Починатись есе може також прислів’ям, приказкою чи чиїмось мудрим висловом.
Есе
може бути схоже на оповідання, під час читання якого виникають якісь особливі
відчуття й напрошується важливий висновок. Якщо есе створене у формі опису, то
цей опис має бути дуже яскравим, захоплюючим і викликати важливі й цікаві
думки.
Необхідно,
щоб останній абзац есе завершив думку. Слова «я думаю», «я
впевнений/упевнена», «я переконаний/переконана», «я знаю» допоможуть
учню/учениці підкреслити, що це його власна думка.
Есе
має налаштовувати людину на добрі вчинки. Речення можуть бути короткі й навіть
незавершені. Можна використовувати запитання й окличні речення.
1.
Прочитай уважно тексти й порівняй їх.
І. Властивості води
Відомо, що в природі вода може
перебувати в трьох різних станах: газоподібному, рідкому, твердому. У
газоподібному стані у вигляді пари вода міститься в повітрі. У вигляді великих
мас снігу і льоду вона цілий рік лежить на вершинах високих гір. У річках,
озерах, надрах землі вода знаходиться в рідкому стані.
Хмари, сніг і дощ – це також
різні стани води. Хмара складається з безлічі краплинок води або кристаликів
льоду. Пригадай, сніжинка – це кристалики льоду, дивовижним чином з’єднані між
собою.
У природі водяна пара
піднімається вгору. На шляху вона потрапляє в холодне повітря. Охолоджуючись,
пара перетворюється на дрібні краплі води. Так утворюється хмара. Маленькі
краплинки води зливаються у більші і падають на землю у вигляді дощу або снігу.
Отже, вода здатна переходити з одного стану в інший: з рідкого у твердий або
газоподібний, а з газоподібного в рідкий і твердий.
ІІ. Колообіг води в природі
Я
дуже люблю воду. Вода відіграє важливе значення в природі й житті людини. Вона
завжди різна, бо постійно змінює свій стан. Улітку я плаваю в річці, а взимку
катаюсь на ковзанах по кризі. Водойма взимку замерзає.
В
атмосфері завжди присутні крапельки води. Саме вони роблять повітря вологим.
Але ми їх не бачимо, бо вони дуже маленькі. А дощові краплі великі.
А
як же виникає дощ? Із земної поверхні вода під дією тепла сонячних променів
випаровується. Я часто спостерігала, як після дощу в сонячну погоду висихає
асфальт і зникають калюжі. Водяна пара підіймається вгору й утворює хмари. У
хмарі дрібненькі краплинки об’єднуються. Коли хмара стає великою й «важкою»,
краплі дощу падають на землю й напоюють її вологою. А потім усе знову
повторюється.
Узимку
вода перетворюється на кристалики льоду – сніжинки. Вони падають на землю і
прикривають її, наче ковдрою, аж до весни. Навесні сніг тане й веселими
струмочками біжить пагорбами напоюючи замлю. Це щоб був хороший урожай. Так вода й мандрує,
постійно змінюючись.
Я впевнена, що
від чистоти води залежить наше здоров’я. Мудра природа підтримує життя на
землі. Слід розуміти процеси, які відбуваються в природі. Це допоможе нам
зберегти довкілля.
2.
Порівняй прочитані тексти й скажи, що в них є спільного, а що їх різнить.
3.
Подумай, який із цих текстів – есе. Обґрунтуй усно свою думку.
Зразки
завдань розроблених на компетентнісних засадах (особистісний підхід,
діяльнісний підхід, тощо)
для
реалізації міжпредметної інтеграції та практичної спрямованості навчального
процесу
Українська
мова, 4 клас
1. Прочитай свій текст перед класом.
Послухай твори однокласників. Запиши речення, яке тобі найбільше сподобалось у
прослуханих творах.
2. Дай письмові відповіді на запитання. Як
ти думаєш, чому деякі слова підкреслені?
Хто з живих істот займає перше місце за
кількістю видів на Землі?
Де на твою думку, тваринам було найважче
пристосуватися до життя?
На
яке питання є точна відповідь у тексті?
Яке
питання вимагало власних розмірковувань? Зафарбуй біля нього кружечок. На яке
запитання тобі було цікавіше давати відповідь? Чому? Обґрунтуй свою думку.
Які
запитання тобі би хотілося поставити автору цього тексту? Запиши їх.
Використовуй питальні слова.
3. Оціни результат своєї роботи й визнач
місце на «сходинках успіху». Обери відповідну сходинку та зафарбуй її.
Математика, 4 клас
Серед завдань обери те, яке ти
хочеш виконати в першу чергу,
і запиши в кружечку біля його номера число 1. Так само визнач порядок
виконання наступних завдань і запиши в кружечках відповідні числа: 2, 3,
4. Виконай завдання у визначеному тобою
порядку.
1.
Порівняй величини.
а) 96 т
* 720 ц 35 кг; б) 43 дм 6 см * 432
см; в) 1/3 доби *13 год.
2.
Знайди значення виразу
38 32 : 76 + (354 · 308 – 57 269).
39
3.
Розв’яжи задачу окремими діями з повним
поясненням.
Ластівка за 4 год польоту подолала 276
км. Третину цього шляху чиж пролетів за 2 год. На скільки швидкість ластівки
була більшою за швидкість чижа?
4.
Накресли прямокутник, площа якого 21 см2,
а ширина – 3 см.
Розділи
прямокутник двома відрізками на 2 чотирикутники і 2 трикутники.
Орієнтовний план навчального проекту
(курс за вибором «Уроки для стійкого розвитку. Моя
щаслива планета»
Ти багато чому навчився для налагодження стосунків з
оточуючими. Отже, можеш разом з однокласниками об’єднатися
у групи й розробити проект «Добрі стосунки – найбільший скарб». Це, наприклад, може бути
підготовка збірки творів (віршів,
пісень, ігор, казок, оповідань про дружбу) для малюків старшої групи
дитячого садочка, які допоможуть їм будувати добрі стосунки.
Під час роботи над проектом можете скористатися
поданим планом.
План виконання проекту
1.
Обговорити в групі важливість втілення задуму проекту.
2.
Визначитись, для якого дитячого садочка будете
готувати збірку.
3.
Дізнатися адресу садочка й домовитись з вихователем.
4.
Вирішити, які твори увійдуть до збірки, де їх знайти.
5.
Придумати, яким буде оформлення збірки.
6.
Розподілити обов’язки між учасниками проекту.
7.
Виконати свою частину роботи.
8.
Оформити збірку.
9.
Подарувати збірку дошкільнятам.
Немає коментарів:
Дописати коментар