Опис досвіду
"Застосування і впровадження
інтерактивних методів навчання
на уроках читання"
Учитель готується до хорошого
уроку все життя…
Така духовна і філософська основа
нашої професії,
технологія нашої праці, щоб дати учням
іскорку знань вчителеві треба ввібрати ціле море світла
В.Сухомлинський
Формування життєвих навиків
розглядається сьогодні як необхідний компонент освіти. Це вимагає використання
освітніх технологій, які активізують учнів, на відміну від передачі
абстрактної, готової інформації відірваної від життя й життєвого досвіду.
Завдання школи – знайти
ефективні форми та методи, які навчать
учнів самостійно оволодівати знаннями, пізнавати себе та інших людей.
Для розв’язання цього нелегкого
завдання необхідно запроваджувати освітні технології, спрямовані на всебічний
розвиток дитини.
Однією з таких педагогічних
технологій є інтерактивне навчання. Саме цим обумовлюється актуальність представленого досвіду.
Ідея досвіду: застосування та впровадження
інтерактивних форм і методів навчання на уроках читання в початковій школі,
створення комфортних умов, за яких учень відчуватиме свою успішність,
інтелектуальну спроможність.
Переваги інтерактивного навчання перед традиційним:
· у роботі задіяні всі учні
класу;
· учні навчаються працювати
в команді;
· формується доброзичливе
ставлення до опонента;
· кожна дитина має
можливість пропонувати свою думку;
· створюється «ситуація
успіху»;
· за короткий час опановується
велика кількість матеріалу;
· формуються навички
толерантного спілкування, вміння аргументувати свій погляд, знаходити
альтернативне рішення проблеми.
Щоб уникнути труднощів, які
виникають під час застосування інтерактивних технологій, слід пам’ятати
наступне:
· елементи інтерактивних
технологій варто вводити в практику роботи поступово, враховуючи вікові
особливості молодших школярів, адже ці технології передбачають зміну звичайного
уроку;
· підготовка до уроків за
інтерактивними технологіями потребує від вчителя й учнів значної кількості
часу;
· інтерактивні технології
не повинні стати самоціллю – вони мають бути засобом для створення комфортної
атмосфери, яка дасть змогу реалізувати особистісно-орієнтований підхід у
навчанні.
Суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний
процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Це
співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними
суб'єктами процесу, розуміють, що вони роблять.
Застосування інтерактивних
технологій висуває певні вимоги до структури уроку.
1. Мотивація навчальної діяльності
- Займає не більше 5% часу заняття.
- Мета – сфокусувати увагу учнів або учасників
заходу на проблемі, викликати інтерес до обговорюваної теми.
- На цьому етапі можуть бути використані такі
прийоми
-
Проблемне питання
- цитата,
- коротка історія,
- невеличке завдання,
- розминка,
- коротка розповідь;
- бесіда;
- демонстрування наочності;
- нескладні інтерактивні технології («Мозковий штурм», «Мікрофон», тощо).
- Як правило, матеріал, озвучений учнями під час
мотивації, наприкінці підсумовується і стає «місточком» для представлення
теми уроку.
На своїх уроках читання
застосовую найбільш дієві інтерактивні форми та методи навчання: робота в
парах, робота в групах, «мікрофон», «асоціативний кущ», «акваріум», «мозковий
штурм», шумове читання, навчальну гру.
Використовую спочатку прості
інтерактивні технології кооперативного навчання: роботу в парах, роботу в малих
групах.
Групова робота. Групи вивчають навчальний
матеріал і розвивають навички спілкування. Об’єднуючи учнів класу у групи, я
враховую рівень розумового розвитку, тип темпераменту, інтереси, симпатії
кожного вихованця. На початку роботи встановлюю разом з учнями правила групової
співпраці:
1. Уважно читати
завдання-інструкцію.
2. Працювати так, щоб не
заважати іншим групам.
3. Обмінюватися думками щодо
шляхів розв’язання поставленого завдання.
4. Якщо дійшли згоди,
розв’язали певне завдання – сигналізувати утворенням кола з піднятих рук.
5. Вкладатися у визначений час.
Під час виконання групових
завдань учні сперечаються, доводять, відшукують правильну відповідь, будують
діалог, висловлюють міркування. Отже, пасивного перебування дитини на уроці і
слухання готового викладення навчального матеріалу вчителем зводиться до
мінімуму. Впроваджувати групову
роботу почала поступово. Спочатку привчила дітей
співпрацювати у фронтальній діяльності. Коли учні засвоїли прийоми та правила
співпраці, тоді почали працювати у складі малої групи.
Досить
ефективним методом кооперативного навчання, що є формою діяльності в малих
групах, є інтерактивна технологія
Акваріум». Дітей об’єдную у три
групи. Отримують завдання для виконання і необхідну інформацію. Одна з груп
сідає у центрі класу і утворює своє маленьке коло. Учні цієї групи починають
обговорювати запропоновану тему. Група, що працює, для виконання завдання
необхідно: прочитати вголос ситуацію. Обговорити її в групі, використовуючи
метод дискусії, знайти спільне рішення за 2-3 хвилини.
Усі інші учні класу мають тільки
слухати. Не втручатися в хід обговорення, спостерігаючи чи відбувається
дискусія за визначеними правилами. Після
закінчення роботи група займає свої місця, а клас обговорює питання.
- Чи погоджуєтеся ви з
думкою групи?
- Чи була вона достатньо аргументованою?
Після цього місце в «Акваріумі»
займає інша група і обговорює наступну ситуацію. Усі групи почергово мають
побувати в «Акваріумі» і діяльність кожної з них мусить бути обговорена класом.
Під час роботи в парах пропоную
виконати такі вправи: обговорити завдання, короткий текст; взяти один в одного
інтерв’ю; визначити ставлення або думку партнера до того чи іншого питання;
оцінити роботу один одного; дати відповіді на запитання вчителя тощо.
До фронтальних технологій
інтерактивного навчання належать такі, що передбачають одночасну спільну роботу
всього класу. Я надаю перевагу таким технологія як «Мікрофон», «Мозковий
штурм», «Асоціативний кущ».
«Мікрофон». Ця технологія надає можливість
кожному учневі висловитись швидко, відповідаючи на запитання або висловлюючи
свою думку чи позицію. Правила проведення такі:
- говорити має тільки той,
хто тримає символічний мікрофон;
- подані відповіді не
коментуються і не оцінюються;
- коли хтось висловлюється,
інші не мають права перебивати, щось говорити, викрикувати з місця.
Фрагмент уроку читання під час вивчення
теми «Усна народна творчість». Завдання: згадати й прочитати напам’ять одну з малих
фольклорних форм (прислів’я, приказку, скоромовку, лічилку).
«Мозковий штурм» - чудовий метод для
використання досвіду учнів з метою розв’язання проблем та розробки ідей. Є,
однак специфічні правила й основні принципи, яких потрібно дотримуватись.
Тривалість його різна. Основні пункти: чітко визначати проблему або тему для
мозкового штурму, працювати в колі, вибрати лідера, який веде обговорення і
заохочує появу нових ідей. Правила мозкового штурму:
- жодної критики;
- запозичення інших ідей є
нормальним явищем;
- бажана велика кількість
ідей;
Щоб вдосконалити якість ідей, варто надати час, щоб діти написали свої ідеї
спочатку індивідуально.
Фрагмент уроку читання під час вивчення
теми «Українські народні казки». Питання для обговорення:
- Який вид казок ми розглядаємо у цьому розділі?
- З якими творами познайомилися?
- Хто головні герої цих казок?
«Асоціативний кущ». На початку роботи визначаю одним словом тему, над якою
працюватимуть діти. Учні пригадують усе, що стосується цього слова. Спочатку
висловлюються стійкіші асоціації, потім – другорядні. «Кущ» асоціацій поступово
розростається. Цей метод можна використовувати на будь-якому етапі уроку.
Фрагмент уроку читання під час вивчення
казки «Лисиця і Журавель».
- З якими словами у вас асоціюється лисиця?
хитра, улеслива, підступна, нещира
Фрагмент уроку читання під час вивчення твору Д. Красицького «Тарас
Шевченко».
- З якими словами у вас асоціюється малий Тарас?
Малий Тарас - мрійник, пастух,хлопець, сирота.
Навчання у грі – це побудова
навчально-виховного процесу шляхом залучення учня до гри: ігрове моделювання
тем, імітації, рольові ігри, драматизація тощо. Навчальна гра –одна з
найважливіших сфер у життєдіяльності дитини. Разом з працею, навчання
забезпечує необхідні умови для всебічного, гармонійного розвитку особистості.
Використовуючи на уроках читання
ігровий метод, слід дотримуватися таких вимог:
- ігрове завдання за
змістом має збігатись з навчальним (ігровою є тільки форма його постановки);
- зміст гри має бути
посильним для кожної дитини;
- дидактичний матеріал за
способом виготовлення і використання має бути простим;
- правила гри – прості і
чітко сформульовані;
- гра буде цікавою, якщо в
ній беруть участь всі учні;
- підсумок гри – чіткий,
справедливий.
Таким чином використання на
уроках читання ігор стає важливим засобом розвитку інтересу до вивчення цього
предмета. Я використовую такі ігри: «Хто найуважніший?», «Кращий знавець
прислів’їв», «Лото», «Плутанина», «Назвіть загадки».
Технологія навчання у дискусії – важливий засіб пізнавальної діяльності
школярів в процесі навчання, бо навчання у дискусії сприяє розвитку критичного
мислення, формує навички відстоювання своєї думки, поглиблює знання з
обговорюваної теми. І все це повністю відповідає завданням сучасної школи. Слід
зазначити, що проведення дискусії необхідно починати з висунення конкретного
дискусійного питання (тобто такого, що не має однозначної відповіді і
передбачає різні варіанти розв’язання, зокрема, протилежні). Вчитель має
виправляти помилки і неточності, яких припускаються учні.
До даної технології належать
«Дискусія», «Дебати», «Займи позицію». До дискусії слід залучати школярів,
починаючи з 3-4-х класів. А з другокласниками я проводжу підготовчу роботу за
такими напрямами: спочатку до активного словникового запасу дітей вводжу такі
фрази, що часто вживаються в ході дискусії: «Я вважаю…», «На мою думку…», «Я з
вами не згоден…».
Це огляд тих інтерактивних методів та прийомів, елементи яких можна застосовувати на уроках читання та й інших уроках в умовах роботи початкової школи. Їхнє використання робить уроки цікавими, різноманітними,
пізнавальними та результативними. Використання інтерактивних методів
забезпечує усвідомлення учнями особистої значимості, сприяють позитивному ставленню до навчання, прояву зацікавленості уроками читання.
Серед інтерактивних методів
навчання є інноваційні й традиційні, популярні і не
дуже. Безперечно усі вони цікаві, якщо добре продумані і підготовлені.
Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально – виховного
процесу перебуває учень. Від його творчої активності на уроці, уміння
доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, уміння спілкуватися з учителем,
учнями класу, залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми. Тому
творчий потенціал своїх вихованців розвиваю через навчальну та виховну
діяльність, а також роботу з батьками. Моя головна функція як вчителя полягає в
організації і стимулюванні навчального процесу, спрямованого на розвиток
особистості учня. Готуючись до кожного уроку читання, зупиняюсь на
найефективнішому, найцікавішому та нестандартному, упроваджуючи в
навчально-виховний процес нетрадиційні форми проведення уроків (уроки
творчості, уроки – екскурсії, уроки – подорожі, уроки – інсценізації,
уроки – презентації, уроки – милосердя, уроки – пам’яті, уроки – свята та ін.)
Інформаційна картка
учасника районного туру
всеукраїнського конкурсу
«Учитель року - 2017»
|
Немає коментарів:
Дописати коментар