вівторок, 15 листопада 2016 р.

Уроки



 Яке частування – таке й дякування.
 Казка "Лисиця та    Журавель"
      











Тема. Яке частування – таке й дякування. Казка «Лисиця та 
           Журавель».
Мета. Вчити дітей виділяти в тексті дійових осіб, давати їм 
           елементарну характеристику, спостерігати за структурою
           та сюжетом  казки. Формувати навички правильного і
           свідомого читання мовчки та вголос. Збагачувати
           словниковий запас учнів. Виховувати гостинність,
           порядність.
Обладнання: малюнки лисиці та журавля, ілюстрації до казки.

Хід уроку
І. Організація класу.
Знову день почався, діти!
Всі зібрались на урок.
Тож пора нам поспішати –
Кличе в подорож дзвінок.

ІІ. Мовленнєва зарядка.
1) Вправи для розвитку артикуляційного апарату.
- Вимовте голосні звуки мовчки, пошепки, звичайним голосом, досить голосно.
- Дмухніть на кульбабу.
- Як мукає корова?
- Як гелгоче гуска?
- Як ірже коник?

2) Гра «Відшукай паліндроми».
(Паліндром – слово, вислів, який читається однаково зліва направо й справа наліво.)
дід          вимив         сів
кит         вилив          вив
біб          вирив          кок
жар        виїв             жир

3) Робота над скоромовкою.
Лис малий і більший лис по гриби ходили в ліс.

4) Розчитування за індивідуальними таблицями.

ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.
- Ми з вами далі подорожуємо казками. І яку казку будемо читати сьогодні, ви дізнаєтесь . коли розшифруєте її назву.

17   14   12   7   9   13   2   4   11   15   1   16   3   5   6   8   10

Ь     В    Р    А   А   А   И   И   У   Е    Л    Л   С   Ч  К   Т   Ж

IV. Опрацювання казки "Лисичка та журавель".
1) Читання казки вчителем.
Які дійові особи у цій казці?
Хто автор казки?

2) Словникова робота.
вгощу               запросини
гостину              призволяйся
зазирати            погордувати
навстоячки        випорожнити
                               розгнівалася             припрошує
—  Які слова ви не зрозуміли?
Вгощу — пригощу, нагодую, почастую.
Призволяйся — пригощайся, їж.
Погордувати — поставитись, віднестись до когось зверхньо, 
                              презирливо.

3) Мовчазне читання казки.
—  Подумайте, на що сподівався кожен із гостей, прийшовши до при­ятеля.

4) Аналіз казки з елементами вибіркового читання.
Прочитайте у казці місця, де лисичка і журавель запрошують один одного до себе на гостину.
На що сподівався кожен з них?
Прочитайте, яким було частування у лисички.
Як їла лисичка? А журавель?
Прочитайте, як пригощав журавель. Про що це свідчить?
Чим закінчилась їхня дружба?
5) Спостереження за особливостями будови казки.
а)
Робота над образними висловами. Творча робота.
Знайдіть зачин і кінцівку казки.
Як по-іншому могла б початися казка?
Подумайте, як можна подружити лисицю з журавлем?
б) Робота в парах.
Поясніть вислови:
я для тебе — як для себе    {зроблю все, як собі)',
узялась до страви                (почала їсти)',
не гуляє: все дзьобом у глечик      (не очікує, а їсть)]
до смаку припала                            {сподобалась).

6) Характеристика дійових осіб.
Побудова «Асоціативного куща».
-   Як би ви могли охарактеризувати Лисичку?






          підступна               хитра              безсоромна
 


                                              Лисичка                   
 


                 улеслива           нещира              хижа

- Якими рисами характеру наділений журавель?
 
        винахідливість          чемність           доброта
 


                                         Журавель
 


          ввічливість             щирість            довірливість

7) Фізкультхвилинка.
Ми по вулиці ідем.
Гарно всі себе ведем.
Ось і "зебра", зупинись.
Вліво, вправо подивись.
Вільно скрізь, машин нема.
Йдем по "зебрі" прямо ми.
До театру всі прийшли,
Тихо в зал усі зайшли,
Зайняли свої місця.
Почалась вистава ця.
- Яку виставу ми будемо дивитись?
А в який театр ми прийшли?

8) Читання казки в особах.
Перед тим, як виступати, артисти обов'язково проводять репетиції, щоб знати, коли, хто і як говорить.
Подумайте, яким голосом говорить лисичка. А яким — журавель?
а)      Гра "Дочитай кінець речення ".
Учитель читає початки речень, які є словами лисички.
—  Чиї слова це були?
б)       Гра "Знайди початок речення ".
Учитель читає кінець речень, які є словами журавля.
в)       Виразне читання в особах.
8.    Вправа на розвиток уваги, швидкості читання.
        
Читання "Незнайком ".
—  Якщо ж артист буде погано готуватись, неуважно читати роль, то з ним може трапитись неприємність. Послухайте виступ одного артиста і виправте усі його помилки; знайдіть у тексті ці речення і прочитайте правильно.
"Я для тебе — як для себе. Визволяйся, журавлику, визволяйся, лебе­дику. А лисичка як узялася до трави. Ось уже лисичка їде до журавля з гостинцем. Так-то їй журавлиний гостинець до смаку припав."

V. Підсумок уроку.
А зараз уявіть собі, що ви вийшли з театру і вас зустрів репортер.
Він хоче дізнатись вашу думку про прочитане і побачене. Дайте відповіді на його запитання.
Як пригощала лисичка журавля?
Чи подумала вона про нього?
А чим віддячив їй журавель?
Від чого застерігає народ у цій казці?
Чи були лисиця і журавель справжніми друзями?

Домашнє завдання.
Читати і переказувати казку.

Збережемо цей прекрасний світ
(урок-мандрівка)



Тема. Твори різні, але близькі за темою «Ялинка» С. Носань,  
            «Ялинка» Олександр Олесь
Мета.  Вдосконалювати навички вираз­ного читання, уміння                       
            швидко орієнтуватися в тексті; порівнювати зміст різних     
            творів, збагачувати словник учнів. Розвивати образне
            мислення.    Виховувати спостережливість, любов до
              природи.
Обладнання: виставка учнівських зимових пейзажів, виставка  
                        книжок; ілюстрації із зобра­женням зимового лісу,      
                         картки і завдання для групової роботи.
Хід уроку
I. Організація класу
II.Вступне слово вчителя
Вчитель.
Вдягнулась тепліше
Морозним ранком
Мариночка, вийшла
I       стала на ґанку.
Учень.
Як гарно навколо!
Все вкрилось кругом
Пухнастим та чистим сніжком.
У білім вбранні зелені ялини,
Під сніг, як під ковдру,
Сховались рослини,
Щоб їх не дістали
Морози страшні,
Щоб взимку заснути
Й ожить навесні.
III. Повідомлення теми і мети
На цьому уроці ми подорожувати­мемо до зимового лісу.
Щоб ви були готові до подорожі, давайте подумаємо, зібравшись
у групи, і з'ясуємо:
1 група
Які зимові місяці визнаєте?
Які зміни відбулись із приходом зими в неживій природі?
II група
Які зміни в житті тварин відбулися з приходом зими?
Які опади спостерігаємо взимку?
ІІІІ група
—     Пригадайте загадки про зиму.
IV група
—     Згадайте прислів'я і приказки про зиму.
(Звіт груп про виконане завдання.)
IV.    Робота над матеріалом уроку
—     Отже, йдемо до лісу.
А що ми там робитимемо взимку?
(Відповіді дітей.)
1. Опрацювання вірша О. Олеся «Ялинка».
1) Первинне ознайомлення.
—     Я пропоную послухати вірш Олександра Олеся. Як і для чого ходив його герой до лісу, ви скаже­те після того, як послухаєте вірш «Ялинка».
Інсценівка вірша заздалегідь підготовле­ними учнями.
Для чого ж ходив герой вірша Олек­сандра Олеся до лісу?
Кого він там зустрів?
2) Словникова робота.
(У пірамідках слів відшукати слова, зна­чення яких незрозуміле, і розтлумачити їх за словником.)
3) Самостійне читання (мовчки) та аналіз твору.
Чому зайчик напав на хлопчика?
Які почуття переживав зайчик?
А тепер, читаючи слова зайчика, передайте почуття, які, на вашу дум­
ку, відчував пухнастик.
4) Читання вірша за особами.
На що схожий вірш? Що тут каз­кового? А що справжнє?
А чи ходили ви до лісу взимку?
Як виглядає ліс у цю пору року?
Які дерева можемо побачити в лісі, якщо це ліс хвойний, листяний, змі­шаний?
5)«Родичі ялинки»
Впиши у клітинки назви родичів
ялинки.

с

с


с
м
е

якя
л
и
ц
к

д
р


к   а

— Яке значення мають ялинки для
тварин лісу?
Давайте погріємось і пограємось у сніжки.

Фізкультхвилинка
Грались довго ми у сніжки,
Щоб не змерзли ручки й ніжки.
Щоб нам всім не застудитись –
Треба добре розігрітись.
Зараз ми погрієм ручки... (Розтирають ручки.)
Стрибу - стрибу — стрибунці,
Скачуть дітки, як зайці.
6) «Плутанка». Прочитайте строфу вірша.
Яка це його частина: зачин, основ­на частина чи кінцівка?
Що відбувалося в основній час­тині? Розкажіть.
Зачитайте кінцівку.
Чому ж зайчик не давав рубати ялинку?
Відкрийте свій екологічний слов­ничок- довідничок, що принесли нам
сніжинки-веселинки.

7) Робота з екологічним словнич ком-довідничком.
—    У парах виконайте завдання. Складіть текст з 2-5 речень в науковому стилі про:
а — ялинку; б — зайчика; в — ліс, вирубку лісу.
Кінцівка тексту повинна бути повчаль­ною, можна, щоб це було прислів'я або приказка.

 Перевірка.
2. Опрацювання оповідання Сергія Носаня «Ялинка».
—    З лісу ми попрямуємо на передноворічний базар.
Послухайте оповідання, яке має за­головок «Ялинка», а написав його С. Носань.
1) Виразне читання вчителем.
—    Хто дійові особи в оповіданні?
—    В яку пору року відбувались події?
2) Словникова робота.
Ми            Це         Болісно
Аби           Два       Ялинка
Вона         Жаль     Продавати
Краса        Втіха            Прикрашаємо
Кілька      Вікно    Смітник
Хоче         Дядько  Заборонив
Після        Базар     Щонайменше
3) Гра «Слова розгубилися».
Необхідно зібрати сніжинки-склади і прочитати слова: прикрашаємо, по­гомоніли, красуню, болісно, нищити, щонайменше, втіхи, смітник.
4) Повторне читання тексту вголос.
—    Чому сім'я перестала купувати ялинки?
5) Аналіз змісту. Вибіркове читання. Читання в парах.
З ким зустрілися тато і Оленка? Ким працював Карпо Іванович?
Хто такий лісник?
Що несла сім'я з базару?
Прочитайте, які почуття оволоді­ли лісником.
Чому він пожалів деревце? Про­читайте.
Що б зробив Карпо Іванович, якби мав можливість щось виправити?
Що вирішив автор після розмови з лісником?
Яка головна думка твору?
Чи погоджуєтесь ви з думкою ліс­ника? Чому?
Знайдіть діалог і перечитайте його парами.
Прочитайте виділені речення.
Що можна сказати про них?
Чи згодні ви з цими словами?
6) Вправа на розвиток уваги, швид­кого читання.
—     Знайдіть і прочитайте речення, уяких використали такі вирази: «пишнедеревце», «погомоніли ми...», «ялин­ку на свято», «десять років чекати»,«якби моя воля».
7) Порівняння прочитаних творів
Що спільного у змісті вірша з опові­данням?
Хвилинка відпочинку.
Зимно зайчику стоять Треба зайцю пострибать.
8) Робота в парах «Звернення яли­нок».
Хто до вас звертається? Чому серце у ялинок тремтить саме перед Новим роком?
Які почуття переживають ялинки?
А які почуття викликають у вас новорічні ялинки?
Чи зрозуміли ви, чому необхідно оберігати, а не рубати ялинки?
9) Роботах в групах.
—     Що ви можете запропонувати за­мість пишного деревця на Новий рік, щоб було і гарно, і святково?
10) Гра «Добавляночки».
—     Разом складемо вірші, які допов­нять ваші відповіді.
Щоб ялинок не... (рубати),
Треба штучні... (купувати).
Штучні красуні разом з... {нами)
 Рік Новий можуть... (стрічати),
Радість людям... (дарувати).
Можна гілочку... (зірвати)
 Та гарнесенько... (прибрати).
 І тоді такі... (ялинки)
Будуть також... (веселинки).
А у нашому класі ялинка з карто­ну, і ми на неї почепимо іграшки, які виготовили своїми руками.
Чим змогли б ми похвалитися ліс­нику під час зустрічі?
V.     Підсумок уроку
Після такої цікавої та повчальної по­дорожі повертаємось додому.
А вдома мама запитає: «То як же твоя і подорож? Що цікавого ти побачив, і почув, запам'ятав?»
Підсумок роблять діти.
Прочитали...
Дізнались...
Запам'ятали...
VI.    Домашнє завдання
С. 96—98, виразно читати, відповіда­ти на запитання.
Для допитливих: підібрати загадки або скласти кросворд про живу при­роду взимку.


Казка - це диво, сповнене краси
(КВК)




 Тема. Узагальнення знань за розділом «Українські народні казки».
Мета. Узагальнити знання дітей про казку як художній твір.  
            Створити на уроці атмосферу радості, насолоди від     
            творчості. Розвивати читацький інтерес до казок.
            Виховувати прагнення до добра та справедливості.
Обладнання: емблеми команд, розрізані ілюстрації казок,
                         малюнок білочки, малюнкові кросворди.
Хід уроку

I.    Організація класу.
—  Діти, сьогодні ми проведемо урок-КВК. Для цьо­го ви поділилися на дві команди. Члени обох команд повинні виконати поставлені перед ними завдання. У скарбничку кожної команди за правильну відповідь буде опускатися квіточка. У якої з команд назбирається більше квіточок — та команда і буде переможцем у грі.
II.   Привітання команд.
Сьогодні ми не будемо навчатись,
А будемо сьогодні лиш змагатись.
Ми всі урок перетворимо на свято,
ї, мабуть, слід вже починати.
Сьогодні змагатимуться дві команди; «Читайлики» і «Всезнайки».
У змаганні той перемагає.
Хто щирих, вірних друзів має.
Тож, пам'ятай про це завжди
І свято дружбу бережи.
Хай сьогодні в цьому класі
Лунає радість, сміх.
І щоб команди наші
Потішили нас всіх.
Привітання команд (один одному).
«Читайлики». І казки, і байки
Вчимо без тривог —                -
Де поряд «Всезнайки»,
Там час перемог!
«Всезнайки». Долайте по праву
Читацькі задачі!

«Читайликам» бравим
Бажаєм удачі!
III.  Конкурси.
Розминка «Мешканці казок». (Кожній команді — по дві загадки.)
Всі ми взимку їх одягаєм —
Від морозу і холоду руки ховаєм.
(Рукавиці.)
На городі виросла, сили набиралась.
А потім достигла, великою стала.
Став дід тоді гукати:
—  Час красуню нашу рвати!
(Ріпка.)
Годинника не має, а час знає.
Гребінь має, а причесатись не може.
(Півник.)
По полю гуляє, нас лякає,   .
Овечок хапає.
(Вовк.)

«Хто швидше».
Кожній команді дається розрізана на шість частин ілюстрація. Потрібно швидко скласти картинку і на­звати, до якої казки ця ілюстрація..

«Впізнай, з якої казки».
Учитель показує предмет, а команди відповідають, з якої казки ці предмети.
Глечик з вузькою шийкою («Лисичка і Журавель»)
Яйце                       («Курочка Ряба»)
Рукавиця                («Рукавичка»)
Колосок                 («Колосок»)

Чарівний кошик. «З якої казки уривок?».
Білочка принесла кошик з гостинцями. У ньому яблука, груші, гриби. Та це не ярості гостинці: на них записані уривки з казок. Ваше завдання — відгадати, з якої казки уривок.
(По черзі капітани беруть гостинці.)
«Стоїть дід на воротях у червоних чоботях та й питає:   
Кізонько моя люба,

Кізонько моя мила.
Чи ти пила, чи ти їла?»
(«Коза -Дереза».)
« —А що ти таке?
Я пан Коцький.
Будь мені за чоловіка, а я тобі за жінку».
(«Пан Коцький».)
«— Ой ви, діточки, козеняточка!..» («Вовк і козе­нята».)
«— Зробіть мені, тату, човник та весельце, то я буду рибку ловити та вас годуватиму...» («Івасик-Телесик».)

Знавці казок.
Кросворди командам.
Розмістіть назви казкових героїв з малюнків так, щоб читалося слово «казка».




к







А







3







к




А




Хвилинка відпочинку.
— Заспівайте українську народну пісню (на ви­бір) командою.

Домашнє завдання. «Ти — мені, а я — тобі».
Загадування загадок командами одна одній, під­готовлених вдома.
Показ підготовлених вдома реклам українських народних казок.

«Ми — актори».
Знову завдання із чарівного кошика. Виберіть собі уривок з казки, який ви будете інсценізувати, не називаючи казки. Інша команда має вгадати на­зву казки.


«Швидко до вершини» (тести).


Команди по черзі відповідають на запитання, під­німаючись на одну сходинку.
I к. Найбільше дійових осіб у казці:
а)  «Рукавичка» б)    «Колосок».
II      к. Дід (казка «Рукавичка») загубив рукавичку:
а)   у лісі;
б)   у лузі.
І к. Дійовими особами казки «Колосок» є:
а)   дрізд і голуб;
б)   півник і мишенята.
ІІ к. До якої казки це прислів'я «Як підеш, так і знайдеш»:
а)   «Колосок»;
б)   «Лисиця та їжак».
I    к. Про що просив голуб дрозда у казці «Дрізд і Голуб»:
а)   побудувати гніздо;
б)   навчити будувати гніздо?
II    к. Звідки поверталася стара лисиця (казка «Ли­сиця та їжак»):
а)   з полювання;
б)   від журавля.
І к. Яка казка починається «Була собі коза...»:
а)   «Коза-Дереза»;
б)   «Вовк та козенята»?
ІІ к. Яка казка так закінчується «...Піди-но, побі­гай! Нас, голубонько, не обдуриш»:
а)    «Лисиця та їжак»;
б)   «Лисиця та Журавель».

«Побажання від казкових героїв».
Закресліть всі літери «К» і ви прочитаєте побажан­ня від казкових героїв, що надійшло вам у зашифро­ваній телеграмі.
!
БУКДЬКТЕ   КЗАКВЖДКИ   КЗДОКРОКВКІ!
(Будьте завжди здорові!)   ...

IV. Підбиття підсумків.
Порахуйте квіточки, що ви назбирали у свої скарб­нички.
Визначення переможців.
Учитель. Швидко спливають хвилинки,
От і прощатись пора.
Я на прощання вам зичу:    .    .  -.
— Щастя, здоров'я, добра!
На цьому поставимо крапку у вивченні розділу «Українські народні казки». Але не варто засмучува­тись, адже попереду ще стільки непрочитаних, захо­плюючих віршів, оповідань, казок, легенд. До зустрічі на наступних уроках читання!





Усна народна творчість
(урок позакласного читання)

Тема. Усна народна творчість .
Мета. Вчити виразно читати, вдумливо робити са­мостійні  
            висновки. Привчати користуватися додатковою літературою.
            Сприяти відродженню славних народних традицій. Працювати
            над розвитком усного і писемного мовлення, творчої уяви,
            мислення. Виховувати любов до рідного краю, бажання             більше знати історію українського народу.
Міжпредметні зв'язки. На уроці використано інтегрова­ний зв'язок з народознавством, музикою, образотворчим мистецтвом, природознавством.
Обладнання. Малюнки дітей, виставка додаткової літера­тури з теми «Усна народна творчість», плакати, індивідуаль­ні картки, текст «Легенди про святого Миколая».
                                                        Хід уроку
I.    Організаційний момент.
Проспівав дзвінок —
Починається урок —
З Божої ласки,
Зі щирого вітання —
«Добрий день».
Побажавши один одному добра, ми разом з вами поли­немо у прекрасний світ. Нехай сьогоднішній урок вам усім принесе задоволення від дуже потрібної роботи. А допоможуть нам бабуся і її онуки.

II.   Мотивація навчальної діяльності.
Зустріч з бабусею і онукою.

III. Повідомлення теми і мети уроку.
Прийшов час вже тему уроку вам назвати.
Тепер перевірю: уважні чи ні?
Хто тему уроку повторить мені?
Вузлик ще один сьогодні будемо в'язати
На уроці позакласного читання
«Усну народну творчість» будемо вивчати.
То яку ж тему будемо вивчати?
Перед початком вивчення цієї теми
Загадку відгадайте
І в світ прекрасний поринайте.
IV. Зупинка «Світ прекрасний».
1.Відгадування загадки.
2.Поетична хвилинка.
(Розповідь учнями віршів про зиму).
Чарівниця зима дітей на вулицю виклика,
 Щоб вони на уроках не бували,
А витівницю снігову розвеселяли!
Ой ти, зимо-зимонько, постривай,
          Наших учнів з уроку не викликай.
          Вони ще хочуть почитати, поспівати
          і в цікаву гру пограти
          А тепер дружно починаймо —
          Вірші розповідаймо.

V.   Зупинка «Народ скаже, як зав'яже».
Ми про зиму не забуваєм і прислів'я в подарунок їй надсилаєм: — Які прислів'я про зиму ви знаєте?
1.Прислів'я про зиму.
2.Прикмети взимку.
Рада буде зима, якщо ви нагадаєте їй прикмети. Та тіль­ки про неї, про зиму, на згадку.

3.Загадки про зиму.
Зима в гості до нас прийшла,
Загадки нові на урок принесла.
їх тільки уважно вам слід відгадати,
         А потім відгадки потрібно назвати.
А яка пора милує нас стількома святами? Ці свята прий­дуть до вас із подарунками, а для нас, дорослих, — із надіями та сподіваннями на мир і спокій, щастя і достаток.
    Отож зараз із вами помандруємо в сиву давнину, щоб згадати, яке буде народне свято зими, чому діти його че­кають.

VI.  Мандрівка в сиву давнину.
1.Читання «Легенди про святого Миколая» Ніни Маркевич.
Легенда про святого Миколая
     Давно це було. Жив хлопчик на ймення Микола. Бать­ки його померли, тому виховували малого чужі люди. Хо­рошими були людьми названі батьки, нічого не шкодува­ли для хлопця: ні гарного одягу, ані смачної їжі. З дитин­ства хлопчик був вродливим і чуйним. Дуже було Миколі шкода своїх товаришів — дітей бідних батьків.
     Був у Миколи старий вчитель — людина добра й муд­ра. «Коли ти робиш добро, то нехай твоя праця не відає що робить», — прочитали разом учитель і учні.
      «Як це зрозуміти?» — запитав хлопчик. Вчитель пояс­нив: «Коли робиш комусь добро, то не потрібно про це нікому оповідати. Не хвались своїми добрими справами».
     «Як допомогти бідним, хворим, немічним?» — непо­коївся Микола. Якось увечері побіг він до комори, взяв борошна, олії, яблук, сухих слив, метнувся до дров'яника, взяв кілька товстих полін, дістав зі скрині теплі панчохи та постоли, склав усе до торбини й сховав під своє ліжко. А коли вночі всі спали, відніс все до хатини Олександра.
Миттю вернувся хлопчик, що ніхто його відсутності й не помітив. А ранком старий Олександр не знав, кому і дякувати за подарунок.
     З того часу він часто робив подарунки бідним на своїй околиці. Ніхто з селян не здогадувався, що то був хлопець Микола.
     Та одного разу трапився такий випадок — зібравши торбу, Микола вийшов на подвір'я, та старий слуга, який уже став помічати, що з комори зникають одяг і харчі, почав думати, що то злодій, наздогнав його, отак і довідався, хто вже кілька місяців допомагає бідним.
     Минули роки. Хлопчик виріс, став священиком. І завж­ди робив тільки хороші вчинки. Лікував чуму, допомагав в'язням, рибалкам. Люди любили отця Миколу, а по смерті причислили його до святих.
    А 19 грудня згадують його, і так, як він, потайки роб­лять дарунки дітям.
     І якщо вам доведеться почути грудневого вечора ме­лодію срібних дзвіночків, знайте: то поміж зірками, з хмаринки на хмаринку їдуть санчата святого Миколая, й він весело всміхається. Він так хоче, щоб усі були щас­ливі: й ті, хто дарує подарунки, й ті, хто їх приймає. Ад­же найбільше щастя — робити добро.

2.  Словникова робота:
ймення — ім'я хлопчика;
оповідання — розповідати;
немічна — людина хвора, яка не може нічого сама зробити;
комора — місце для зберігання продуктів;
дров'яник — будівля для зберігання дров.
3.Фізкультхвилинка

4.Робота над змістом легенди:
І Група
Скласти план легенди (один учень пише на дошці).
ІІ Група
Бесіда за змістом легенди:
Яким був маленький хлопчик Микола? Чому?
Хто виховав його добрим, турботливим?
Ким став Микола, коли виріс?
Чому його по смерті причислили до святих?
ІІІ Група
Скласти за опорними словами римові рядки:
Миколай           Миколаю
помагай            чекаю
в радості           малим
горі
5.  Тест — дай вірну відповідь.
а) який за жанром твір ви прочитали? (Казку, легенду, притчу);
б)  хто виховував Миколу? (Дід з бабою, батьки, чужі люди);
в)  ким став Микола, коли виріс? (Священиком, учите­лем);
г)  чому Миколая причислили до святих? (За його добрі діла, тому, що був священиком).

VII. Підсумок уроку.
Я гадаю, що Миколай усіх вас чує й бачить і про всіх все знає, тому обов'язково до вас завітає і подарунки вам подарує.

VIII. Домашнє завдання.
Легенди українського народу.