Виховна робота

Виховні години нашого класу

Виховна година

Здоров’я – найдорожчий скарб

Мета: поглибити поняття про те, що для людини головне – це здоров'я. Створити умови для закріплення знань учнів з питань здорового способу життя; розширити поняття про те, що від здоров'я дітей залежить здоров'я нації, а значить благополуччя і добробут всієї України, її майбутнє. Розширити знання дітей про особисту гігієну, виникнення різних хвороб. Формувати здоров’язберігаючу компетентність, санітарно-гігієнічні навички догляду за тілом; сприяти зміцненню здоров'я дітей, покращенню настрою. Розвивати вміння берегти здоров'я, слідкувати за собою, дотримуватися правил безпечної поведінки. Виховувати життєву потребу – бути завжди здоровим.

Хід заняття

Учитель. Доброго дня, Доброго здоров’я!

В новім навчальнім році

Я бачити вас дуже рада.

Всі засмаглі і рум'яні,

Відпочили всі за літо.

Головне, що всі здорові:

І батьки і наші діти.

То ж запрошую всіх вас

На виховну годину у 2 клас!

Учні.          1.  Гостей наших радо усіх зустрічаєм,

Для них привітання від класу ми маєм.  

2. Ми хочем, щоб ви всі щасливі були. 

Щоб ми ваші, діти, здорові росли.    

Щоб смуток і горе назавжди пішли.

Учитель. Діти, наш народ споконвіку дбав про своє здоров'я, а тому протягом багатьох років з уст в уста передавалися прислів’я –  перлинки народної мудрості. А які ви знаєте прислів’я про здоров’я.

1.    . Бережи здоров'я, поки молодий

2.    Здоров'я мати – вік біди не знати.                               

3.    Хто праці не боїться – того хвороба сторониться.        

4.    Немає щастя без здоров'я.                                             

5.    . У здоровому тілі – здорова душа.                               

6.    Як немає сили, то й світ не милий.                            

7.    Здоров'я маємо – не дбаємо, а втративши – плачемо.               

8.    Довго спати – здоров'я не мати.                                      

9 Хто горілку любить – той сам себе губить.

Учитель. – Діти, а чому я привіталася з вами, побажавши доброго здоров'я?

Всім відомо, що приємно бути здоровим. Міцне здоров'я – це найдорожчий скарб.

 – А чому це так?

Учні.  1. Хто здоровий, той сміється,

Все йому в житті вдається,

Радість б'ється в нім щоднини      

Це ж чудово для людини!

2. Хто здоровий, той не плаче.

Жде його в житті удача.                 

Він уміє працювати.

Вчитись і відпочивати.

               3. Хто здоровий – не сумує,               

Над загадками мудрує.

Він сміливо в світ іде

Й за собою всіх веде.

               4.  Здоров'я - це прекрасно.                   

Здорово, чудово, ясно!

І доступні для людини

Всі дороги і стежини!

Учитель. Отже, найцінніший скарб планети - це людина, а найцінніший скарб людини - це здоров'я.

Я хочу, щоб ви. мої любі друзі, були, насамперед, здоровими. І тому ми  сьогодні  поведемо мову про те, як потрібно берегти і зміцнювати своє здоров'я.

Поради шкільного лікаря.

5. Розкажемо вам зараз, діти.      

Дуже правила прості:

Як за партою сидіти –

Це потрібно у житті.

6. Спинку рівною тримайте.    

Рук на книжку не кладіть,

Голову не нахиляйте.

Як окличний знак сидіть!

7. Будуть в вас здорові очі.         

Швидко будете рости.

Хто здоровим бути хоче –

Вмій здоров'я берегти.

Учитель. Після навчання найкращим відпочинком для вас буде заняття спортом, рухливі ігри, плавання, катання на велосипеді, самокаті, роликових ковзанах, взимку – на санчатах, лижах, ковзанах, фізична праця на свіжому повітрі.

         8.        Рух – це життя.

Він зміцнює здоров'я.     

                     9. О спорт! О спорт!        

                              Це просто клас!

                              Дружіть із ним завжди,

                              Здоров'я, юність силу дасть

                              І творчої наснаги!

                               10. Щоб мати здоров'я, слід правильно їсти,

Вживати поживне і тільки корисне.                   

Не їсти надміру, не шкодити тілу

                     І пам'ятати про вітаміни.         

11. Дотримуйся режиму дня,
Живи по розпорядку:                                  
Вмивайся, снідай і роби
Ранкову ти зарядку.
12 Обідати не забувай,                          
 І трохи відпочити,
А вже тоді поквапсь скоріш:

Все встигнеш ти зробити.
13. Умиватись треба зранку                              
Добре, добре милом,
 Зуби чистити завжди,
Щоб ставали білі.
14. Не забудь перед обідом                             
Руки добре мити,
Ну, а ввечері ще й ноги,
Як у бруді жити?
15. Розчешися гребінцем,                             
Що тобі купили.
Фрукти, овочі не їж,
Доки не помили.
16 Продукти різні споживай,                    
Здоров'я добре й гарне май.
Учитель. А зараз пропоную всім вам зіграти в гру «Рима».
1. Щоб було усе в порядку,
Вранці робимо...(зарядку).
2.Свою ти силу покажи,
З водою кожен день... (дружи ).

3. Хай мило живе... (запашисте)
Та рушничок... (пухнастий)
Порошок... (зубний)
І гребінець... (густий).
4. Потрібні організмові продукти,
Дуже корисні овочі та... (фрукти).
5. Дітям, дорослим дуже потрібно
Дихати часто свіжим... (повітрям).
– Молодці! Скільки правил вам відомо! Тепер вже ніхто й ніколи не заважатиме
вам бути здоровими.
Учитель. Спасибі, любі друзі, за гарні поради нашим школярам і гостям. А я вам пропоную розгадати загадки.
1. Волосся зачесане певним чином. (Зачіска)
2. Чим більше миється, тим менше стає. (Мило)
3. Предмет особистої гігієни. (Люстерко)
4. Їстівні плоди дерев та кущів, що містять вітаміни. (Фрукти).
5. Збудники захворювань. (Мікроби)
6. Речовина для чищення зубів. (Паста)
7. Речовина для миття волосся. (Шампунь)
– Я дуже задоволена вами, вашими знаннями. А тепер невеличкий медогляд.
Всі дихайте.
Не дихайте.
Дуже добре.

Станьте прямо, усміхніться,
Один на одного подивіться,
Очима поморгайте,
Тихесенько сідайте.
Я оглядом задоволена, бо ніхто з дітей не хворий, всі веселі, всі здорові, далі вчитись всі готові..
–  Щоб зберегти та зміцнити своє здоров'я, кожна людина повинна бути
озброєною знаннями, виконувати настанови та поради лікарів, дотримуватись
режиму дня, загартовуватись. Давайте перевіримо, чи знаєте ви правила
збереження та зміцнення здоров'я і пограємо у гру. Я буду говорити фрази, а
ви – відповідати «корисно» і плескати долоні, або «шкідливо» і тупотіти
ногами. Тільки не помиліться!
– Робити зарядку.
– Умиватися й чистити зуби.
– Смоктати пальці.
– Гризти нігті.
– Обтиратися вранці.
– Сутулитися за столом.
– Човгати ногами.

– Провітрювати приміщення.
 – Молодці, діти! А тепер – мої вам поради. Дотримуйтесь їх і обов'язково будете здоровими.
1. Щоб міцне здоров'я мати,
Треба добре – добре знати
Дітям правила прості,
А за змістом – золоті!
2. Щоб нічого не боліло,
Полюбити треба мило!
Часто й чисто руки мити
Та охайному ходити.
3. Щоб здорові зубки мати,
Слід про них щоденно дбати:
Чистить, ротик полоскати
І твердого не кусати.
4 Овочі та фрукти мити,
Щоб ніколи не хворіти.
Бо мікроби щохвилини
– Так і липнуть до людини!
5. Та й волосся причесати.
Щоб красивий вигляд мати.
А в кишені кожну днинку
Носову носи хустинку.
6. Щоб здоровим довго жити,
 Воду слід усім любити,
Мило, пасту, гребінець -
Будеш справжній молодець!
– Я знаю, що ви дуже любите ігри. Тому пропоную вам погратися. Ви згодні?
Гра «Пригадай казку»
– Пригадайте назви українських народних казок, герої яких сильні,
витривалi, мужні, сміливі. («Котигорошко», «Кирило Кожум'яка»)
– Роздивіться iлюстрацiї до цих казок i скажіть, з чого видно, що герої
мають здоров'я? (Вони високі, сильні, красиві, спортивні.).
– Подумайте, на кого з казкових героїв ви хотіли б бути схожими? Чому?
(Відповіді учнів.)
Гра «Розсипанка»

–                 Зберіть розсипані склади i прочитайте приказку.
Здо  скарб жит най у біль ро ший в'я ті
(Здоров'я -–  найбільший скарб у житті.)
– Поясніть значення слова «скарб». (Скарб – те, що має надзвичайну
цінність, виняткові якості.)

Конкурс на звання кращого міма.
(Викликаний учень, отримує завдання показати будь-яку ознаку здоров'я
тільки за допомогою міміки i жестів. Завдання чує тільки виконавець. Решта
учнів намагаються відгадати цю ознаку. (Гарний апетит, здорові зуби,
веселий настрій, міцний сон тощо.))
Учитель. –  Отже, найбільше багатство, яке є в людини – це здоров'я.
– Що ж треба робити, щоб бути здоровим? (Вiдповiдi учнів.)
– Я вам бажаю завжди бути здоровими, дбати про себе i ніколи не забувати,
що здоров'я -- це неоціненний подарунок природи, якого ми не помічаємо,                                 поки не вичерпуємо його запас.

Я бажаю вам, малята,

Буть здоровими завжди.

Зуби чистити, вмиватись,

Щоб уникнути біди.

Фізкультурою займайтесь,

На повітрі більше грайтесь.

Загартовуйтесь, купайтесь.

Не сумуйте, посміхайтесь.

Назавжди запам'ятайте:

Більше немає скарбу, як здоров'я ваше.

На радість всім – і тату й мамі

Ростіть усі здорові й гарні.

Бо здоров'я дитини – то багатство родини.

А здоров'я народу – то багатство країни.

Учитель. Сьогодні ми з вами багато чого пригадали, дещо дізналися нове, над чимось задумалися. Ростіть здоровими, діти, щоб раділи ви світові, а світ радів вам!

Швидко спливають хвилини –

От і прощатись пора.

Я на прощання вам зичу

Щастя, здоров'я, добра.

Усі разом. Здоров'я – це сила!

Здоров’я – це клас!

Хай буде здоров'я

                               У вас і у нас!

                                                       (Звучить весела музика)

Свято Миколая

Мета: ознайомити школярів з культурною спадщиною рідного краю традиційними звичаями,обрядами .Сприяти розвиткові

 творчих здібностей  дітей, бажанню примножувати  родинні традиції.Виховувати  любов до народної творчості, прагнення  вивчати й зберігати  народні скарби, національні традиції, звичаї, обряди.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         

Обладнання: вишиті серветки,рушники, ікона Спасителя Миколая Чудотворця, архієпископа Мир  Лікійських. Учитель та учні одягнені  в українські костюми.       

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            

1дитина.                                                                                                                   Високо-високо в небі у морозну зимову ніч з 18 на 19 гр удня можна почути срібні дзвіночки – то на санчатах   їде святий Миколай. Він має золоті сани з білими золотогривими кіньми. Їдуть санчата поміж зірочками , переїжджають із хмарки на хмарку, дзвоники ніжно дзвонять, а старий місяць весело посміхіється.

2 дитина.

 До кожної квартири, будинку , де ростуть діти, святий Миколай заходить дверима, але  часто його ніхто не помічає. Це пояснюється  тим, що Миколай дуже поспішає , адже за одну ніч потрібно завітати у гості до всіх малят, бо всі чекають на подарунки. Гостинці свтий кладе під  подушку . Він знає , що в цю  ніч всі мусять бути щасливими! І ті, що роблять  подарунки, і ті кому їх  роблять. Бо найбільше  щастя в житті – це  робити добро!

3 дитина. Й лише  дуже неслухняні дістануть від  Миколая золотаво-срібну різку та прохання виправитися до наступного року.

1 хлопчик .

      Коли замерзла річка

      І став біленький  гай

     Вийшов  у темну  нічку

     На землю Миколай.

2 хлопчик.

Від хати до хати

Снігами через лід

Спішить, спішить завзято

Старенький сивий дід.

3 хлопчик.

Він у шапці невидимц,

У темнім кожушку,

Приніс усім гостинці

У чарівнім мішку.

4хлопчик.

Ми давно його чекаєм, бо із дідом Миколаєм

Ми по колу дружно йшли,

Коляду із ним вели.

Пісня «Ой, хто, хто Миколая любить»

Поетична легенда про святого Миколая

1.   Це було уже давненько,

Як були всі люди щирі,

Ще коли  у всому світі

По землі святі ходили.

2.   Якось раз Святий Микола

І Касян у білих шатах

В рай вертались через поле,

Щоби Богу розказати,

Як вони  у світі людям

Божу ласку  подавали.

3.   Як-то немічних , болящих

І нещасних потішали.

    А якраз  у тому часі

  Жнива люди покінчали

Й золоті снопи пшениці

До своїх стодол возили.

4.   Та одному  при дорозі

Вісь у возі  поламалась,

І тяжкі снопи пшениці

Геть із воза позсувались.

5.   Б»ється , б»ється  дід старенький

Хоче вісь ту поладнати,

Але годі!Де ж старому

Віз самому підійняти!

6.   От святому Миколаю

Стало жаль старого: Лихо!

Поможім  підняти воза,

До Касяна каже стиха.

7.   Та святий Касян не хоче 

Навіть ближче приступити,

Щоб усю  свою одежу білу

У багні не забруднити.

8.   «Як до Бога повернуся,

Знечестивши білі шати?

Бо ж Господь святу одежу

Накав нам шанувати!»

9.   А святому Миколаю

Жаль було старого дуже:

Допоміг підняти воза.

Хоч умазавсь, та байдуже!

10.                  От прийшли вони до раю.

А Господь усе те бачив

Та й питає: «Що це,  отче,

Забруднив ти шати наче?»

11.                  Зажуривсь Святий Микола

І не знає, що сказати,

Лиш промовив тихо: Боже,

Мусив діда рятувати.

12.                  І сказав Господь , ласкаво

Позирнувши йому в вічі:

«шануватимуть Миколу

З цього часу  на рік двічі.

А тебе,Святий  Касяне,

Хоч зберіг  ти чисті шати ,

Раз один в чотири роки

Будуть люди шанувати!»

Танцювальна композиція «Взую гарні чобітки»

1.Дитина.

   І отак щоразу , діти ,

Вам щороку Бог дає .

Миколай мандрує світом

Подарунки роздає.

2.Дитина.

Він за них не хоче плати ,

Лиш, як то велить Господь,

Батька й матір шанувати

Рідних всіх і свій народ.

  3.Дитина.

Пісню слави заспіваймо

Щирим серцем нині враз

Миколая зустрічаймо

В цей святий величний час.

Пісня  «Нічка чарівничка»

    4.Дитина.

Принеси здоровя для мами, для тата,

Щоб хата хлібом була багата,

Талант дай для брата, а сестричці – долю,

Дай щастя народу, Україні волю.

   5. Дитина.

 Отче Миколаю, ми тебе просим,

Щиро молитви до тебе зносим.

Зішли нам дари цієї днини,

Для нас, дітей для всієї родини.

6.Святий Миколаю!

Ми тебе чекаєм

Може знати ти хотів

Що собі бажаєм?

     6.Дитина.

Я б хотіла черевички,

Гарну блузку,дві спіднички

На голівку синю стрічку

А найбільше – маленьку сестричку.

     7.Дитина.

Любий отче Миколаю1

Ми, звичайно, добре знаєм,

Що цей список  аж задовгий ,

Але ти ж незміннно добрий

     8.Дитина.

Принеси там нам гостинці

Скільки вміститься в торбинці,

Ані мало, ні багато,

Так як скажуть тато й мама.

Сценка

Молитва

Святий милий Миколаю,

Ти мені допомагай.

Все у школі буду знати,

Пізнавати і вивичати.

А рідненьких мама й тата

Буду сильно шанувати.

А стареньких- поважати,

Як навчає мене мати.

Чудотворце Миколаю,

Заступи мене благаю,

Від усяких негараздів,

Від хвороб і всіх напастів.

Миколаю, мій рідненький,

Ти мене не забувай,

Подаруночки ццікаві

Під подушку підкладай.

Буду, тебе, Чудотворце,

Виглядати у віконце,

І від думки , що ти є

В світі радість настає!

Родинне свято

Учитель. Шановні гості! Дорогі діти, батьки, вітаю вас на нашому  святі! Сьогодні ми зібрались на родинне свято, присвячене  сім’ї. Ми з вами всі – український народ, який складається  з родин малих і великих, дружніх і працьовитих. Родина –  це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, і школа, і весь   український народ. Родина до родини – народ. А щоб   нашому українському роду не було переводу, треба      берегти його й шанувати. Тож запрошуємо вас до нашої        господи на хліб та сіль, на щире слово, на свято наше    родинне.

Є добрий звичай в Україні:

В святковий день, в щасливий час

Хлібом-сіллю гостей вітати,

Їм добра і щастя бажати.

Вклоняємось Вам, любі друзі,

Даруєм хліб святий та сіль

Від щирої душі людської,

Від щедрої матінки-землі.

Нехай слова і пісні милозвучні

Для вас лунають знов і знов,

Хай будуть в серці нерозлучні

Добро, надія, віра і любов.

Хай вам сміється доля журавлина,

Поля розлогі колосом цвітуть,

Нехай червоні ягоди калини

Щасливу вашу осявають путь.

Здоров'я—від води джерельної,

Багатства—від землі святої,

А ще любові, ласки Божої!

Родино, ми бажаємо сьогодні.

( «Гімн доброти»)

Вчитель. Головною берегинею роду завжди була мати. Її називали     святою. Тож давайте ставитися до мами, як до святої.       Мати народжує дитину, вчить її добра і любові. Мати –         всьому початок.

Слухайте, слухайте всі!

Наша промова готова!

В цей радісний час,

У святковий день

До вас, матері, перше слово!

Тебе піснями славлять у віках,

І будуть щиро славити поети,

Бо ти на теплих лагідних руках

Плекаєш світле майбуття планети.

Яким безбарвним все б довкіль було,

Якби нам не ясніли твої очі,

Щаслива будь!

Низький тобі уклін

За серце щире і теплом багате.

Мамо, ніжна моя і кохана,

Ви для мене, мов пісня дзвінка,

Наче квітка, з любові зіткана —

Чиста, світла, прозора така.

І  ця квітка повік не зав'яне,

Бо люблю я її над усе.

Ви, моя дорога, незрівняна,

Хай Вам Бог щастя й долю несе!

Кожна ваша недоспана нічка

Лиш для мене малої була.

Бачу й досі: запалена свічка,

Чую дотик до мого чола...

Ви проста і прекрасна людина,

Ви радієте сонцю й весні.

Тож спасибі, що кожної днини

Ви даруєте радість мені!

( «Мамина пісня»)

Вчитель. Діти, кажіть своїм ненькам ласкаві слова щоднини і   щогодини, бо хто ж боронить нас від усіх бід? Недаремно

  у народі говориться: у дитини болить пальчик, а в матері –

   серце.

Дорога моя матуся, добра моя ненька,

Ти у мене — найкраща, рідна, дорогенька.

Рано-вранці поспішаєш щодня на роботу.

Дякую тобі, матусю, за твою турботу.

Люба мамочко моя, я тебе вітаю,

І в цей день святковий успіхів бажаю.

 Будь завжди, матусю рідна, весела, щаслива,

Ти ж у мене — найкраща, добра і вродлива.

Ні, моя матуся рідна — найкраща у світі,

Молода і дуже гарна, як вишня у цвіті.

Хай тобі щастить, матусю, хай тобі здоровиться,

Від душі це і сердечно моє слово мовиться.

Всі матусі дуже гарні,                                            

Згоден я із вами.                                                         

Але кращої, як в мене,                                                 

Не знайдете мами!

Ти прийми в цей день весняний

Найкращі вітання.

Найкрасивіша у світі — моя мама гарна.

Будь здорова, моя ненько, радуйся усьому,

Хай здійсняться твої мрії у році цьому.

Зі святом, мамочко хороша,

Зі святом тебе, рідна.

Ти найкраща, а тому

Слів сердечних гідна!

Чарівна моя, розумна, мамочко рідненька,

Світить, посміхається, як сонце ясненьке.

Працьовита, на роботі тебе поважають.

Ти — найкраща, і я хочу, хай про це всі знають!

Вчитель. Діти, я впевнена, всі ви допомагаєте своїм мамам по господарству. Так, чи ні? А зараз подивіться, як Вітько це робив? До вашої уваги – інсценізація А.

 Костецького «Домашній твір».

Автор.        Вітько-бідак страждає так,

                   Аж здригує ногами!

                   Він – за столом,

                   Він пише твір:

                  «Я помагаю мамі».

                  Старанно олівець гризе

                  Та супить брови грізно, -

                  Але нічого – хоч умри! -

                  До голови не лізе…

                  Та ось тихесенько зайшла

                  В його кімнату мама.

Мама.       Вітюнь, будь ласка, в магазин сходи за сірниками.

Син.      Ідея!

Автор.  Вигукнув синок, а мамі…

Син.     Ну й морока.

             Сама іди! Я твір пишу -

             Роблю важкі уроки.

Автор.  І мама вийшла. А Вітько

              Швиденько пише в зошит.

Син.     Я в магазин завжди ходжу,

              Коли мене попросять.

Автор.  Хвилин за десять мама знов

              З’являється у дверях.

Мама.   Вітюнь, картопельки начисть,

              А я зварю вечерю.

Син.      Сама начисть!

Автор.   Кричить Вітько.

               Та так, що ледь не лопне.

Син.        Я твір пишу! Я занятий!

                Сама вари картоплю.

Автор.    Виходить мама, а синок писати знов сідає.

Син.        Я мамі сам варю обід,

                Вечерю і сніданок.

Автор.     Радіє син.

Син.        Не твір, а просто люкс!

                Оцінка буде гарна

Автор.     І геть не думає про те,

                Що він радіє марно.

Вчитель.      Пам’ятаймо, любі діти,

                      Пам’ятаймо, дуже прошу,

                      Що для нас в усьому світі

                      Найдорожчі наші мами.

Вчитель. Ось така історія трапилася в одній школі. Та сподіваюсь, що серед наших хлопчиків немає таких, як Вітько. Немає? Не чую?

  В подарунок прийміть вітання від своїх донечок ось цей

 танок.

Вчитель. Споконвічно батько у сім’ї вважався господарем. На нього  покладаються обов’язки піклуватися про родину, годувати її та захищати. Батьків приклад, батькове слово, батьків наказ були законом для дітей. Тому батька в сім’ї

  поважали, він був авторитетом. Його люблять у сім’ї, але

 він може і посварити, якщо це потрібно. Та всі        сприймалось як належно, бо зауваження робив голова

   сім’ї, робив найчастіше справедливо.

Дорогий, хороший, любий тату!

Кращого за тебе не знайти!

Дорогий, хороший, любий тату!

Як чудово, що у нас є ти.

Разом з татом вранці рано

Ми виходим за ворота,

На заняття в клас пора нам,

Ну, а татові на роботу.

Вдома тато все уміє –

Лампу вкрутить, коли пітьма,

Навіть кашу чи суп нагріє,

Коли мами вдома нема.

Ми любим вас, наші тата,

І вам бажаємо здоров’я ми багато.

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи.

І щоб в житті ніколи не хворіли.

Хоч часом ми буваємо нечемні,

І дуже ви хвилюєтесь за нас,

Але у серці знаємо напевно:

Ми більше радуємо вас.

( «Пісенька про тата» )

Вчитель. Але яка ж може бути родина, в якій немає старійшини  роду, тобто бабусь і дідусів. Бабуся по праву носить звання берегині роду, адже вона невгамовна трудівниця, її   руки не знають спочинку ніде і ніколи. Заради онуків вона  віддасть усе, останньою краплиною води поділиться.    Кажуть, що бабусі люблять своїх онуків більше, ніж   власних дітей. Вони з любов’ю передають їм свої уміння.

Любі, добрі бабусі!

Ми – ваші внучата.

Ми звертаємось до вас,

Щоб щастя побажати.

Люба, бабусенько, сонечко ясне!

Хай твоя доля буде прекрасна!

Хай дні пролітають, біжать хай літа,

А ти будь, бабусю, завжди молода!

Ви  нас батькові й матусі

Помагаєте вчити,

Як вирости чесними,

Як по правді жити.

Ми слова ваші розважні

Пам’ятати будем.

І в життя вашу науку

Понесемо всюди.

Свою бабусю знаю я з давніх, давніх пір,

Її обличчя любе, її ласкавий зір.

Замислиться бабуся, зажуриться на мить,

І знов, дивись, сміється, ласкаво гомонить.

Та над усе на світі сподобались мені

Її ласкаві руки, умілі та міцні.

Я своїй бабусі пісню заспіваю,

Вона для мене сонечко й краса, -

Подібної до неї я не знайду,

Хоч обшукала б землю й небеса.

Варенички з сиром дідові готує,

Найгарнішу блузку мамі вишива,

Наукову працю таткові друкує,

А мені гарненьку пісеньку співа.

І такі бабусі є у кожній хаті,

Тож давайте всіх до купочки зберем.

І влаштуєм бабцям найпишніше свято,

Бо без них , повірте, всі ми пропадем!

( Пісенька «Чобітки» )

Вчитель. Дідусь – предок роду. Його завжди шанували. Він також  любить своїх онуків, виховує їх, допомагає своїм

  внучатам, поки тато на роботі.

Чи мороз, чи віє хуга,

Я нічого не боюсь,

Це тому, що маю друга,

 Мій найкращий друг – дідусь.

Зовсім не старенький

Любий мій дідусь.

Ми з ним – любі друзі,

і я цим горджусь.

Ми йдемо гуляти разом

І в кіно, і в магазин…

До морозива я ласий,

А мультфільми любить він.

З таким хорошим другом

Не нудно вдвох ніде.

З таким хорошим другом

Ніхто не пропаде!

Вчитель. Мамою, ненькою здавна називав наш народ українську  землю. Ненькою звав Україну Великий Тарас. Ми з вами народилися і живемо на такій чудовій, багатій,

 мальовничій землі – в нашій Україні. Тут жили наші

  прадіди, тут живуть наші батьки – тут корінь роду

  українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були,

скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до

 сліз, зачувши рідне слово.

( Пісня «Це моя земля» )

Любі друзі! Хоч маленькі,

Ми вже добре знаєм,

Що зовемось українці

Й українських предків маєм.

Батько, мати, брат, сестричка

І всі інші члени роду –

Всі належать до одного

Українського народу.

Бо родитись українцем –

Це велика честь і слава.

Рідний край свій полюбити –

Найважніша з усіх справа.

Батьківщино – сонечко, рідний край!

Тут топчу я стежечку з краю в край.

Тут я народилася, тут росту,

І тягнусь, мов квіточка, в висоту.

Солов’їну, барвінкову,                         

Колосисту – на віки                              

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.                        

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас,

Бо ж єдина – так як мати –

Мова в кожного із нас.

Вишита колоссям і калиною,

Вигойдана співом солов’я,

Звалась веселково Україною,

Нене зачарована моя.

Вишиту колоссям і калиною,

Виборену кров’ю і мечем,

Називаєм гордо Україною –

І ніхто нам цим не дорікне.

Розквітай, прекрасна Україно,

Рідна земле, матінко моя.

Хай лунає мова солов’їна,

Пісня неповторная моя!

( Український танець )